Український портал практики Європейського суду з прав людини


 
  Про нас
Про проект
Про журнал
Базові документи
Повні тексти рішень
Ухвали щодо прийнятності
Справи щодо України
Комюніке
Рішення за статтями Конвенції
Дослідження, коментарі
Інформаційно-довідкові матеріали
Анонс 
Корисні посилання

Журнал
  №: Рік:

Пошук

Інтернет-підтримка: 
ТОВ "Інтерактивні Системи"
Бронирование авиабилетов avia.ua
 


Стаття з журналу № 1'1999

Назва
 
Регламент Суду «А»
(Rules of Court "A")
 
Зміст
 






ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД
З ПРАВ ЛЮДИНИ

РЕГЛАМЕНТИ СУДУ

«А» та «В»


Страсбург, 1994

Регламент Суду «А»

(набрав чинності з 1 лютого 1994 року)

РЕГЛАМЕНТ СУДУ «А»

ЗМІСТ

 

Правило 1. Визначення

129

Розділ І. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОБОТА СУДУ

130

Глава І. Судді

130

 

Правило 2. Обчислення строку повноважень судді

130

 

Правило 3. Присяга або урочиста заява

130

 

Правило 4. Перешкода щодо здійснення функцій судді

131

 

Правило 5. Старшинство

131

 

Правило 6. Відставка

131

Глава ІІ. Головування в Суді

131

 

Правило 7. Вибори голови та заступника голови

131

 

Правило 8. Функції голови

132

 

Правило 9. Функції заступника голови

132

 

Правило 10. Заміщення голови та заступника голови

132

Глава ІІІ. Канцелярія Суду

132

 

Правило 11. Вибори секретаря

132

 

Правило 12. Вибори заступника секретаря

133

 

Правило 13. Інші штатні працівники, обладнання та устаткування

133

 

Правило 14. Функції секретаря

133

Глава ІV. Робота Суду

134

 

Правило 15. Місцезнаходження Суду

134

 

Правило 16. Пленарні засідання Суду

134

 

Правило 17. Кворум

135

 

Правило 18. Відкритий характер судочинства

135

 

Правило 19. Наради суддів

135

 

Правило 20. Голосування

135

Глава V. Палати

136

 

Правило 21. Склад Суду при створенні палати

136

 

Правило 22. Підмінні судді

137

 

Правило 23. Судді ad hoc

137

 

Правило 24. Перешкоди щодо участі в розгляді справи,
відведення або звільнення

137

 

Правило 25. Спільний інтерес

138

Розділ ІІ. ПРОЦЕС

138

Глава І. Загальні правила

138

 

Правило 26. Можливість відступів при розгляді конкретної справи

138

 

Правило 27. Офіційні мови

139

 

Правило 28. Представництво сторін

139

 

Правило 29. Взаємозв'язок між Судом і Комісією
та розповсюдження доповіді Комісії

139

 

Правило 30. Представництво заявника

140

 

Правило 31. Повідомлення, сповіщення та виклики,
що надсилаються іншим особам — крім довірених осіб сторін
та представників Комісії

140

Глава ІІ. Початок провадження у справі

140

 

Правило 32. Подання заяви або клопотання

140

 

Правило 33. Повідомлення про заяву чи клопотання

141

 

Правило 34. Питання, чи має Договірна Сторона право
порушувати справу перед Судом

142

 

Правило 35. Повідомлення про склад палати

142

 

Правило 36. Тимчасові заходи

142

Глава ІІІ. Розгляд справ

143

 

Правило 37. Письмова процедура

143

 

Правило 38. Призначення дати слухання

143

 

Правило 39. Проведення слухань

144

 

Правило 40. Нез'явлення на слухання

144

 

Правило 41. Заходи для отримання доказів

144

 

Правило 42. Виклик свідків, експертів та інших осіб;
відшкодування пов'язаних із цим витрат

145

 

Правило 43. Присяга або урочиста заява свідків та експертів

145

 

Правило 44. Заперечення проти свідка або експерта;
заслухання особи з метою отримати інформацію

146

 

Правило 45. Запитання, що ставляться під час слухань

146

 

Правило 46. Нез'явлення або неправдиве свідчення

146

 

Правило 47. Стенографічний запис слухань

146

 

Правило 48. Попередні заперечення

147

 

Правило 49. Вилучення з реєстру

147

 

Правило 50. Питання застосування статті 50 Конвенції

148

 

Правило 51. Відмова палати від юрисдикції на користь Великої палати,
а Великої палати — на користь Пленуму Суду

148

Глава ІV. Судові рішення

149

 

Правило 52. Заочне провадження

149

 

Правило 53. Зміст судового рішення

150

 

Правило 54. Рішення щодо застосування статті 50 Конвенції

150

 

Правило 55. Підписання, проголошення та повідомлення судового рішення

151

 

Правило 56. Опублікування судових рішень та інших документів

152

 

Правило 57. Клопотання про тлумачення судового рішення

152

 

Правило 58. Клопотання про перегляд судового рішення

153

Глава V. Консультативні висновки

153

 

Правило 59

153

 

Правило 60

154

 

Правило 61

154

 

Правило 62

154

 

Правило 63

154

 

Правило 64

154

 

Правило 65

155

 

Правило 66

155

 

Правило 67

155

 

Правило 68. Прикінцеве положення

155

Первісний варіант положень, до яких було внесено поправки після прийняття нового Регламенту Суду 24 листопада 1982 року


156

ДОДАТОК. Правила надання правової допомоги заявникам

170

ДОДАТОК. Національні органи, що мають компетенцію видавати свідоцтво про незабезпеченість


173

Європейський суд з прав людини,

беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і протоколи до неї,

приймає цей Регламент.

Правило 1
(Визначення)

Для цілей цього Регламенту, якщо контекст не вимагає іншого:

a) термін «Конвенція» означає Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і протоколи до неї;

b) вираз «Протокол № 2» означає Протокол № 2 до Конвенції, який уповноважує Європейський суд з прав людини надавати консультативні висновки;

c) вираз «Пленум Суду» означає пленарне засідання Європейського суду з прав людини;

d)1 термін «палата» означає будь-яку палату, створену відповідно до статті 43 Конвенції; термін «Велика палата» означає палату, передбачену правилом 51;

e)1 термін «Суд» означає Пленум Суду, великі палати або палати;

f) вираз «суддя ad hoc» означає будь-яку особу, крім обраного судді, яка обирається Договірною Стороною для участі в розгляді справи у складі палати згідно зі статтею 43 Конвенції;

g) термін «суддя» або «судді» означає суддів, обраних Консультативною Асамблеєю Ради Європи або суддів ad hoc;

h) термін «сторони» означає ті Договірні Сторони, що є заявником та відповідачем;

i) термін «Комісія» означає Європейську комісію з прав людини;

j) вираз «представники Комісії» означає члена або членів Комісії, делегованих нею для участі в розгляді справи Судом;

k)2 термін «заявник» означає :

— у розділі І та в правилах 50, 53, 54 і 55 цього Регламенту — особу, неурядову організацію або групу осіб, що подали скаргу до Комісії відповідно до статті 25 Конвенції;

— у розділі ІІ, за винятком правил 50, 53, 54 і 55, — таку особу, організацію чи групу, що висловила бажання, згідно з правилом 33, взяти участь у розгляді справи, яка перебуває в провадженні Суду;

l) вираз «доповідь Комісії» означає доповідь, передбачену статтею 31 Конвенції;

m) вираз «Комітет міністрів» означає Комітет міністрів Ради Європи.

Розділ І
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОБОТА СУДУ

Глава І
Судді

Правило 2
(Обчислення строку повноважень судді)

1. Тривалість строку повноважень обраного судді обчислюється від дня його обрання. Проте, якщо суддя переобирається зі спливом строку повноважень або обирається замість судді, строк повноважень якого вже сплив або майже сплив, тривалість строку його повноважень у кожному випадку обчислюється від дати спливу цього строку.

2. Відповідно до пункту 5 статті 40 Конвенції, суддя, обраний для заміни судді, строк повноважень якого ще не сплив, обіймає посаду протягом решти строку повноважень свого попередника.

3. Відповідно до пункту 6 статті 40 Конвенції, обраний суддя обіймає посаду доти, доки його наступник складе присягу або зробить заяву, передбачену правилом 3. Після цього він продовжує брати участь у розгляді справи, з приводу якої вже розпочалися слухання, або, якщо ці слухання не розпочалися, — в обговоренні справи.

Правило 3
(Присяга або урочиста заява)

1. Перед тим як заступити на посаду, кожний обраний суддя на першому пленарному засіданні Суду, на якому він присутній після обрання, або, в разі необхідності, перед головою складає таку присягу чи робить таку урочисту заяву:

«Присягаю,» — або «Урочисто заявляю,» — «що виконуватиму функції судді чесно, незалежно та безсторонньо і зберігатиму таємницю всіх обговорень».

2. Ця дія має бути зафіксована в протоколі.

Правило 4
(Перешкода щодо здійснення функцій судді)

Суддя не може виконувати свої функції, якщо він є членом уряду або обіймає посаду чи займається професійною діяльністю, що є несумісними з його незалежністю та безсторонністю. У разі потреби Пленум Суду приймає рішення.

Правило 5
(Старшинство)

1. Обрані судді розташовуються в порядку старшинства за головою і заступником голови за датою їх обрання; у разі переобрання, навіть якщо це відбулося не одразу, зараховується тривалість строку, протягом якого цей суддя обіймав посаду.

2. Старшинство суддів, обраних в один і той самий день, визначається за віком.

3. Старшинство суддів ad hoc визначається за віком — після обраних суддів.

Правило 6
(Відставка)

Про відставку судді має бути повідомлено голову, який передає це повідомлення Генеральному секретареві Ради Європи. Згідно з положеннями пункту 3 правила 2, відставка означає, що з'являється вакансія судді.

Глава ІІ
Головування в Суді

Правило 7
(Вибори голови та заступника голови)

1. Суд обирає голову та заступника голови строком на три роки, за умови, що цей строк не перевищуватиме строку їхніх повноважень. Вони можуть бути переобрані.

2. Голова та заступник голови продовжують виконувати свої функції до обрання своїх наступників.

3. Якщо голова або заступник голови перестає бути членом Суду або подає у відставку до спливу строку своїх повноважень, Пленум Суду обирає наступника на решту строку повноважень.

4. Вибори, про які йдеться в цьому правилі, проводяться шляхом таємного голосування, у них мають право брати участь лише присутні обрані судді. Якщо жоден суддя не набере абсолютної більшості голосів присутніх обраних суддів, голосування проводиться щодо двох суддів, які набрали найбільшу кількість голосів. За рівної кількості голосів перевага надається судді, який має старшинство згідно з правилом 5.

Правило 8
(Функції голови)

Голова спрямовує діяльність Суду, здійснює адміністративні функції та головує на засіданнях Суду. Він представляє Суд, і на нього, зокрема, покладається відповідальність за зв'язки з керівними органами Ради Європи.

Правило 9
(Функції заступника голови)

Заступник голови Суду заміщає голову у випадках, коли останній не може виконувати своїх обов'язків або коли посада голови є вакантною.

Правило 10
(Заміщення голови та заступника голови)

Якщо голова і заступник голови одночасно не можуть виконувати своїх обов'язків або ж їхні посади є одночасно вакантними, посаду голови має обійняти один з обраних суддів у порядку старшинства, передбаченому в правилі 5.

Глава ІІІ
Канцелярія Суду

Правило 11
(Вибори секретаря)

1. На пленарному засіданні Суду обирається його секретар після консультацій з цього приводу голови з Генеральним секретарем Ради Європи. Кандидати повинні володіти знаннями в галузі права, мати досвід, необхідний для виконання посадових обов'язків, а також достатньою мірою володіти обома офіційними мовами Суду.

2. Секретар обирається строком на сім років. Він може бути переобраний.

3. Вибори, про які йдеться у цьому правилі, проводяться шляхом таємного голосування, у них мають право брати участь лише присутні обрані судді. Якщо жоден кандидат не набере абсолютної більшості голосів присутніх обраних суддів, голосування проводиться щодо двох кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів. За рівної кількості голосів перевага надається старшому за віком кандидатові.

4. Перед тим як заступити на посаду, Секретар складає таку присягу чи робить таку урочисту заяву перед Пленумом Суду або, якщо він не засідає, перед головою:

«Присягаю,» — або «Урочисто заявляю,» — «що буду віддано, розсудливо і сумлінно виконувати покладені на мене обов'язки секретаря Європейського суду з прав людини».

Ця дія має бути зафіксована в протоколі.

Правило 12
(Вибори заступника секретаря)

1. На пленарному засіданні Суду також обирається заступник секретаря згідно з умовами, у такий спосіб та на такий строк, як це передбачено правилом 11. Спершу Суд має проконсультуватися із секретарем.

2. Перед тим як заступити на посаду, заступник секретаря складає присягу чи робить урочисту заяву перед Пленумом Суду або, якщо він не засідає, перед головою, — за процедурою, передбаченою щодо секретаря.

Ця дія має бути зафіксована в протоколі.

Правило 13
(Інші штатні працівники, обладнання та устаткування)

Голова або секретар від його імені звертається до Генерального секретаря Ради Європи з проханням забезпечити секретаря штатом, постійним чи тимчасовим, а також обладнанням та устаткуванням, що є необхідними для роботи Суду.

Працівників канцелярії Суду, крім секретаря та його заступника, призначає Генеральний секретар за погодженням із головою або із секретарем, який діє за вказівками голови.

Правило 14
(Функції секретаря)

1. Секретар допомагає Суду у здійсненні ним своїх функцій. На секретаря покладається відповідальність за організацію та роботу канцелярії Суду під керівництвом голови.

2. У віданні секретаря перебувають усі архіви Суду, через нього проходять усі повідомлення та сповіщення, що відправляються Судом або надходять на адресу Суду у зв'язку зі справами, що їх розглядає чи має розглядати Суд.

3. Секретар відповідає за те, щоб можна було легко перевірити дати відправлення та отримання будь-яких повідомлень, що стосуються зазначених вище справ. Повідомлення чи сповіщення, що надсилаються довіреним особам сторін, представникам Комісії або представникові заявника, якщо такий є, вважаються такими, що надіслані, відповідно, самим сторонам, Комісії чи заявникові. На кожному отриманому секретарем документі зазначається дата його надходження. Секретар надсилає відправникові розписку про отримання із зазначенням дати та номера, за яким цей документ було зареєстровано.

4. Згідно з обов'язком діяти на власний розсуд, що випливає з його повноважень, секретар відповідає на запити про надання інформації щодо діяльності Суду, зокрема на запитання преси. Він оголошує дату і час призначеного слухання у відкритому судовому засіданні, на нього покладається відповідальність за негайне доведення до відома громадськості всіх судових рішень, постановлених Судом.

5. Робота канцелярії Суду регулюється загальними правилами, розробленими секретарем та затвердженими головою.

Глава ІV
Робота Суду

Правило 153
(Місцезнаходження Суду)

Місцезнаходженням Суду є місцезнаходження Ради Європи у Страсбурзі. Проте, якщо Суд вважатиме за доцільне, він може здійснювати свої функції будь-де на території держав — членів Ради Європи.

Правило 16
(Пленарні засідання Суду)

Пленарні засідання Суду скликаються його головою, коли цього вимагає виконання функцій Суду згідно з Конвенцією та цим Регламентом. Голова скликає пленарне засідання, якщо принаймні третина членів Суду вимагає цього та в будь-який час один раз на рік для розгляду адміністративних питань.

Правило 17
(Кворум)

14. Кворум Пленуму Суду складається із двох третин суддів.

2. За відсутності кворуму голова переносить засідання.

Правило 18
(Відкритий характер судочинства)

Слухання мають бути відкритими, якщо за наявності виняткових обставин Суд не вирішить інакше.

Правило 19
(Наради суддів)

1. Суд проводить свої наради за закритими дверима. Наради Суду мають бути таємними.

2. У нарадах беруть участь лише судді. Можуть бути присутні секретар або його заступник, а також інші працівники канцелярії та перекладачі, допомога яких вважається необхідною. Присутність жодної іншої особи не допускається без спеціальної ухвали Суду.

3. Кожний суддя, присутній на нараді, має викласти свою вмотивовану думку.

4. Будь-яке питання, що виноситься на голосування, має бути чітко сформульоване обома офіційними мовами, і, якщо цього побажає суддя, текст має бути розданий присутнім до проведення голосування.

5. Протоколи закритих засідань Суду під час нарад мають залишатися в таємниці; вони обмежуються записом теми обговорення, результатами голосування, переліком імен тих, хто голосував «за» і «проти», та фіксацією заяв, зроблених спеціально для протоколу.

Правило 20
(Голосування)

1. Судові рішення приймаються більшістю голосів присутніх суддів.

2. Голосування відбувається в порядку, зворотному до порядку старшинства, передбаченому правилом 5.

3. Якщо голоси поділилися порівну, вирішальним є голос голови.

Глава V
Палати

Правило 21
(Склад Суду при створенні палати)

15. Для розгляду справи, переданої до Суду Комісією або Договірною Стороною, яка має на це право згідно зі статтею 48 Конвенції, Суд створює палату в складі дев'яти суддів.

2. Після передання справи до Суду секретар повідомляє всіх суддів, у тому числі новообраних, про створення такої палати. Якщо будь-який суддя, отримавши повідомлення, вважає, що через одну з причин, викладених у правилі 24, не зможе засідати, він має поінформувати про це секретаря. Тоді голова складає список суддів, кандидатури яких є прийнятними для формування складу палати.

36. Членами палати за посадою є:

а) відповідно до статті 43 Конвенції, кожний суддя, який має громадянство будь-якої зі сторін;

b) голова Суду або, за його відсутності, заступник голови, за умови, що вони не є членами палати з огляду на попередній підпункт.

4. Інших суддів, що входять до списку, передбаченого в пункті 2, для завершення формування палати запрошують як членів палати або як підмінних суддів — у порядку, визначеному шляхом жеребкування, що здійснюється головою Суду в присутності секретаря.

52. Головою палати має бути суддя, що входить до її складу згідно з пунктом 3b, або, за його відсутності, суддя, призначений членом палати згідно з пунктом 4, у порядку старшинства, передбаченому правилом 5.

Якщо голова палати не може засідати або його відведено, його заміщає заступник голови, а якщо це стосується й останнього, — суддя, призначений членом палати згідно з пунктом 4, у порядку старшинства. Проте, якщо виявиться, що й суддя не може засідати або його відведено менш ніж за 24 години до початку, під час чи після слухання, його заміщає в зазначеному вище порядку старшинства один із суддів, запрошених для участі, або один із суддів, присутніх на слуханні.

6. Якщо голова Суду виявить, що дві справи стосуються тієї самої сторони і порушують аналогічні питання, він може передати другу справу палаті, що вже створена чи перебуває в процесі формування для розгляду першої справи, або, якщо таку палату ще не створено, розпочати формування єдиної палати для розгляду обох справ.

Правило 22
(Підмінні судді)

1. Підмінних суддів запрошують замість суддів, призначених членами палати на підставі пункту 4 правила 21, у визначеному шляхом жеребкування порядку.

2. Судді, яких було таким чином замінено, перестають бути членами палати.

3. Підмінним суддям мають бути надані документи щодо провадження у справі. Голова може запросити одного чи кількох із них у порядку старшинства для участі в слуханнях та в нарадах суддів.

Правило 23
(Судді ad hoc)

17. Якщо до складу Суду не входить суддя, обраний від сторони, або якщо суддя, запрошений у такій якості для розгляду справи, не може цього зробити чи його відведено, голова Суду пропонує цій стороні повідомити його протягом 30 днів, чи бажає вона призначити суддею для розгляду справи іншого обраного суддю або як суддю ad hoс будь-яку іншу особу, яка має належну кваліфікацію, згідно з пунктом 3 статті 39 Конвенції, і якщо так, то одночасно повідомити ім'я призначеної особи. Це саме правило застосовується, коли виявиться, що особа, призначена таким чином, не може брати участі в розгляді або її відведено.

2. Вважається, що заінтересована сторона відмовилася від такого права призначення, якщо вона не надішле відповіді впродовж тридцяти днів.

3. На початку першого засідання, що збирається з метою слухання справи, для розгляду якої було призначено суддю аd hoc, він складає присягу або робить урочисту заяву, передбачену правилом 3.

Ця дія має бути зафіксована в протоколі.

Правило 24
(Перешкоди щодо участі в розгляді справи,
відведення або звільнення)

1. Суддя, який не може брати участі в засіданнях, на які його було запрошено, повинен якнайшвидше повідомити про це голову палати або секретаря.

2. Суддя не може брати участі в розгляді справи, у якій він особисто заінтересований, або якщо він раніше діяв як довірена особа, адвокат чи радник сторони чи особи, заінтересованої у цій справі, або як член трибуналу чи слідчої групи, або в будь-якій іншій якості.

3. Якщо суддю відведено на підставі однієї зі згаданих причин або з якоїсь особливої причини, він повідомляє про це голову, який має звільнити його від розгляду цієї справи.

4. Якщо голова вважає, що існує підстава для відведення судді, він має проконсультуватися із цим суддею, а в разі незгоди це питання вирішується Судом.

5. Будь-який суддя, якого нещодавно було запрошено для розгляду однієї або більше справ, може, на його прохання, бути звільнений головою від розгляду нової справи.

Правило 25
(Спільний інтерес)

18. Якщо кілька сторін мають спільний інтерес, голова Суду може запросити їх для погодження кандидатури одного обраного судді або судді ad hoc, відповідно до статті 43 Конвенції. Якщо сторони не можуть дійти згоди, голова шляхом жеребкування обирає з-поміж осіб, запропонованих сторонами, суддю, який має розглядати справу за посадою. Інших та підмінних суддів голова обирає шляхом жеребкування з-поміж тих суддів, яких не було обрано від будь-якої сторони.

2. У разі виникнення незгоди щодо наявності спільного інтересу рішення приймається Пленумом Суду.

Розділ ІІ
ПРОЦЕС

Глава І
Загальні правила

Правило 269
(Можливість відступів при розгляді конкретної справи)

Положення цього розділу не перешкоджають Суду після консультацій зі стороною або сторонами, представниками Комісії та заявником відступити від цих положень при розгляді конкретної справи.

Правило 27
(Офіційні мови)

1. Офіційними мовами в Суді є англійська та французька мови.

2. Не пізніше ніж під час консультації, передбаченої правилом 38, сторона може звернутися до голови з проханням дозволити використовувати іншу мову під час усного розгляду. Якщо такий дозвіл від голови отримано, на заінтересовану сторону покладається відповідальність за переклад англійською або французькою мовою усних аргументів чи заяв її довіреної особи, адвокатів чи радників, а також — тією мірою, як це визначає голова стосовно кожної справи, — на цю сторону покладаються додаткові витрати, пов'язані з використанням неофіційної мови.

3. Голова може надати заявникові, а також будь-якій іншій особі, що допомагає представникам, згідно з пунктом 1 правила 29, дозвіл на використання неофіційної мови. У такому разі секретар має досягти необхідної домовленості щодо письмового або усного перекладу їхніх зауважень та тверджень англійською або французькою мовою.

4. Будь-який свідок, експерт або інша особа, що постає перед Судом, може користуватися своєю рідною мовою, якщо достатньою мірою не знає однієї з двох офіційних мов. У такому разі секретар має досягти необхідної домовленості щодо перекладу англійською та французькою мовами тверджень свідка, експерта чи іншої заінтересованої особи.

5. Усі судові рішення постановляються англійською та французькою мовами; якщо Суд не вирішить інакше, обидва тексти є автентичними.

Правило 28
(Представництво сторін)

Сторони мають бути представлені довіреними особами, яким можуть допомагати адвокати або радники.

Правило 29
(Взаємозв'язок між Судом і Комісією
та розповсюдження доповіді Комісії)

1. Комісія делегує одного чи більше своїх членів для участі в розгляді справи перед Судом. Представникам Комісії можуть допомагати інші особи.

2. Незалежно від того, передається справа до Суду однією з Договірних Сторін чи Комісією, Суд бере до уваги доповідь останньої.

3. Якщо голова не вирішить інакше, зазначена доповідь має бути розповсюджена секретарем якнайшвидше після того, як справу було порушено перед Судом.

Правило 30
(Представництво заявника)

1. Заявника представляє адвокат, що має дозвіл на адвокатську практику в будь-якій із Договірних держав та проживає на території однієї з них, або інша особа — за погодженням з головою. Проте голова може дати заявникові дозвіл представляти свою справу особисто, а в разі потреби — за допомогою адвоката чи іншої особи, як зазначено вище.

2. Якщо голова не вирішить інакше, адвокат чи інша особа, що представляє заявника чи допомагає йому, або сам заявник, якщо він звертається з проханням дозволити йому захищати свої інтереси особисто, повинні достатньою мірою знати одну з офіційних мов Суду.

Правило 31
(Повідомлення, сповіщення та виклики,
що надсилаються іншим особам — крім довірених осіб сторін
та представників Комісії)

1. Якщо для повідомлення, сповіщення чи викликів, що надсилаються іншим особам — крім довірених осіб сторін та представників Комісії, Суд вважає за необхідне отримати допомогу уряду держави, на території якої повідомлення, сповіщення чи виклики мають діяти, голова звертається безпосередньо до цього уряду з проханням створити необхідні для цього умови.

2. Це саме правило застосовується, якщо Суд звернеться з проханням провести слідчі дії чи організувати їх проведення на місці для встановлення фактів або для отримання доказів, чи коли він вимагає з'явлення особи, що проживає на території цієї держави або має перетинати її.

Глава ІІ
Початок провадження у справі

Правило 32
(Подання заяви або клопотання)

1. Будь-яка Договірна Сторона, що має намір порушити справу в Суді згідно зі статтею 48 Конвенції, подає до канцелярії Суду заяву в сорока примірниках із зазначенням:

а) сторін у провадженні перед Комісією;

b) дати, коли Комісія затвердила свою доповідь;

c) дати, коли доповідь було передано до Комітету міністрів;

d) предмета заяви;

e) імені та адреси призначеної довіреної особи.

2. Якщо Комісія має намір порушити справу перед Судом за статтею 48 Конвенції, вона подає до канцелярії підписане головою клопотання в сорока примірниках, яке має містити дані, зазначені в підпунктах а, b, c і d пункту 1 цього правила, разом з іменами та адресами представників Комісії.

Правило 33
(Повідомлення про заяву чи клопотання)

1. Після отримання заяви або клопотання секретар передає її копію:

а)10 усім членам Суду, а також, залежно від обставин,

b) будь-якій Договірній Стороні, зазначеній у статті 48 Конвенції;

c) Комісії;

d) особі, неурядовій організації чи групі осіб, що подали скаргу до Комісії згідно зі статтею 25 Конвенції.

Він також має поінформувати Комітет міністрів через Генерального секретаря Ради Європи про подану заяву чи клопотання.

2. Повідомлення, передбачені підпунктами а, b, d пункту 1, мають містити копію доповіді Комісії.

3. Передаючи повідомлення, передбачені підпунктами b, c і d пункту 1, секретар має попросити:

а) Договірну Сторону, проти якої було подано скаргу до Комісії, — повідомити йому протягом двох тижнів ім'я та адресу її представника;

b) будь-яку іншу Договірну Сторону, яка, як з'ясувалося, має право за статтею 48 Конвенції порушити справу перед Судом і яка не скористалася цим правом, — поінформувати його впродовж чотирьох тижнів, чи бажає вона взяти участь у провадженні, і якщо бажає, то одночасно сповістити ім'я та адресу її довіреної особи;

c) Комісію — повідомити йому якнайшвидше імена та адреси її представників;

d) особу, неурядову організацію чи групу осіб, що подали скаргу в Комісію за статтею 25 Конвенції, — повідомити йому впродовж двох тижнів:

— чи бажає вона взяти участь у провадженні перед Судом;

— якщо так, то ім'я й адресу особи, призначеної нею відповідно до правила 30.

Правило 3411
(Питання, чи має Договірна Сторона право
порушувати справу перед Судом)

У разі виникнення спору з приводу того, чи має право Договірна Сторона порушувати справу перед Судом за статтею 48, голова передає це питання для вирішення до Великої палати, як передбачено в пункті 2 правила 51 цього Регламенту, що не впливає на можливе застосування пункту 5 правила 51.

Правило 35
(Повідомлення про склад палати)

Одразу після створення палати для розгляду справи секретар має повідомити суддів, довірених осіб сторін, Комісію та заявника про склад цієї палати.

Правило 3612
(Тимчасові заходи)

1. Перед створенням палати голова Суду може — на прохання сторони, Комісії, заявника чи будь-якої іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи — вказати будь-якій стороні та, коли це доцільно, заявникові, який тимчасовий захід слід вжити. У той час, коли палата ще формується або коли вона не засідає, її голова наділений тими самими повноваженнями.

Повідомлення про ці заходи негайно надсилається Комітетові міністрів.

2. У випадках, коли Комісія, згідно з правилом 36 своїх Правил процедури, вказала на бажаність певного тимчасового заходу, сторонам, а коли це доцільно — і заявникові рекомендується і далі вживати чи підтримувати цей захід після того, як справа постала перед Судом, якщо і доки голова палати не вирішить інакше або доки застосовується пункт 1 цього правила.

Глава ІІІ
Розгляд справ

Правило 3713
(Письмова процедура)

1. Як правило, першим етапом провадження перед Судом є письмова процедура, згідно з якою сторони, заявник та, за бажанням, Комісія подають записки з детально викладеними фактами у справі.

По можливості якнайшвидше після передання справи до Суду голова проводить консультації з довіреними особами сторін, заявником та представниками Комісії або, якщо останніх ще не призначено, з головою Комісії з питань організації провадження у справі; якщо голова, з їхньої згоди, не вирішує, що без письмової процедури можна обійтися, він має визначити строк подання записок з викладом фактів у справі.

Будь-яка записка чи інший документ подається виключно в межах такого строку (якщо його встановлено) з дозволу чи на прохання голови або на прохання палати.

2. В інтересах належного здійснення правосуддя голова може запропонувати або надати дозвіл будь-якій Договірній Стороні, яка не є стороною в процесі, подати в межах встановленого строку письмові зауваження стосовно визначених ним питань. Він може звернутися з такою пропозицією або надати такий дозвіл будь-якій іншій заінтересованій особі, крім заявника.

3. У випадку, якщо дві справи було передано до тієї самої палати згідно з пунктом 6 правила 21, голова палати, в інтересах належного здійснення правосуддя і після консультацій із довіреними особами сторін, представниками Комісії та заявниками, може розпорядитися, щоб судовий розгляд обох справ проводився одночасно, незалежно від винесення палатою ухвали про об'єднання справ.

4. Записки з викладом обставин справ, зауваження та додаткові документи подаються до канцелярії; вони мають бути в сорока примірниках, якщо їх подає сторона, інша держава чи Комісія. Секретар Суду передає ці копії суддям, довіреним особам сторін, представникам Комісії та заявникові, залежно від обставин.

Правило 3814
(Призначення дати слухання)

Після проведення консультацій з довіреними особами сторін, представниками Комісії та заявником голова палати призначає дату слухання. Секретар сповіщає їх про прийняте з цього приводу рішення.

Правило 3915
(Проведення слухань)

Голова палати спрямовує слухання. Він визначає порядок, у якому викликаються для виступів довірені особи, адвокати чи радники сторін, представники Комісії, будь-яка особа, що допомагає представникам Комісії відповідно до пункту 1 правила 29, та заявник.

Правило 4016
(Нез'явлення на слухання)

У випадку, коли без достатніх підстав сторона або заявник не з'явиться на слухання, палата може продовжувати слухання, якщо переконається, що таке слухання відповідатиме вимогам належного здійснення правосуддя.

Правило 41
(Заходи для отримання доказів)

1. На прохання сторони, представників Комісії, заявника чи третьої сторони, яким запропоновано або дозволено подавати письмові зауваження за пунктом 2 правила 37, чи з власної ініціативи палата може діставати докази, які, на її думку, можуть сприяти з'ясуванню фактів у справі.

Крім того, палата може прийняти рішення заслухати як свідка або експерта чи в будь-якій іншій якості особу, докази або твердження якої здаються вірогідними, щоб допомогти у виконанні цього завдання.

Коли палата не засідає, її голова може, вживши підготовчі дії, здійснювати повноваження, викладені в попередньому підпункті, незалежно від рішення палати щодо відповідності доказів, отриманих у такий спосіб.

2. Палата може звернутися до будь-якої особи чи інституції, на власний вибір, з проханням надати інформацію, висловити думку або підготувати доповідь з приводу конкретного моменту.

3. У разі якщо доповідь підготовлена згідно з попередніми пунктами на прохання сторони, витрати, пов'язані з її підготовкою, покладаються на цю сторону, якщо палата не вирішить інакше. В інших випадках палата вирішує питання про те, хто має взяти на себе витрати: Рада Європи, заявник чи третя сторона, на прохання якої доповідь було підготовлено. У кожному випадку розмір судових витрат визначає голова.

4. Будь-коли під час провадження у справі палата може доручити одному або кільком своїм членам провести дізнання, здійснити слідчі дії на місці події або в якийсь інший спосіб дістати докази.

Правило 42
(Виклик свідків, експертів та інших осіб;
відшкодування пов'язаних із цим витрат)

1. Свідків, експертів чи інших осіб, яких палата або її голова вирішить заслухати, має викликати секретар. Якщо їх було викликано на прохання будь-якої сторони, відшкодування пов'язаних із їхнім з'явленням витрат покладається на цю сторону, якщо палата не вирішить інакше. В інших випадках палата вирішує, чи повинна взяти на себе ці витрати Рада Європи, чи їх слід покласти на заявника або на третю сторону в розумінні пункту 1 правила 41, на прохання якої цю особу було викликано. У кожному випадку розмір судових витрат у разі потреби визначає голова.

2. У виклику має бути зазначено:

— у зв'язку з якою справою його надіслано;

— предмет дізнання, висновок експерта або будь-який захід, що його наказує вжити палата чи її голова;

— умови щодо відшкодування коштів, пов'язаних із викликом особи.

Правило 43
(Присяга або урочиста заява свідків та експертів)

1. Після встановлення особи кожний свідок, перш ніж давати свідчення, повинен скласти таку присягу або зробити таку урочисту заяву:

«Присягаю,» — або «Урочисто заявляю, згідно з моїми честю та совістю,» — «що говоритиму правду, всю правду і нічого, крім правди».

Ця дія має бути зафіксована в протоколі.

2. Після встановлення особи кожний експерт перед виконанням свого завдання повинен скласти таку присягу або зробити таку урочисту заяву:

«Присягаю,» — або «Урочисто заявляю,» — «що виконуватиму свій обов'язок експерта чесно і сумлінно».

Ця дія має бути зафіксована в протоколі.

Присяга може бути складена або заява зроблена перед головою палати, чи перед суддею, чи перед будь-яким органом державної влади, який визначає голова.

Правило 4417
(Заперечення проти свідка або експерта;
заслухання особи з метою отримати інформацію)

У разі виникнення спору з приводу заперечення проти свідка або експерта це питання має вирішити палата. З метою отримання інформації палата може заслухати особу, яка не може бути заслухана як свідок.

Правило 451
(Запитання, що ставляться під час слухань)

1. Голова чи будь-який суддя може ставити запитання довіреним особам, адвокатам або радникам сторін, свідкам та експертам, представникам Комісії, заявникові та будь-яким іншим особам, що постають перед палатою.

2. Свідки, експерти та інші особи, про яких ідеться в пункті 1 правила 41, можуть, під контролем голови, бути опитані довіреними особами, адвокатами чи радниками сторін, представниками Комісії, будь-якою особою, що допомагає представникам згідно з пунктом 1 правила 29, та заявником. У разі виникнення заперечення щодо доцільності поставленого запитання рішення приймається палатою.

Правило 46
(Нез'явлення або неправдиве свідчення)

Якщо свідок чи будь-яка інша особа, яку було належним чином викликано, без поважних причин не з'явиться до Суду або відмовиться давати свідчення, секретар, на вимогу голови, має поінформувати ту Договірну Сторону, під юрисдикцією якої перебуває такий свідок чи інша особа. Ці самі положення застосовуються, якщо свідок чи експерт, на думку палати, порушив присягу або урочисту заяву, передбачену правилом 43.

Правило 47
(Стенографічний запис слухань)

1. На секретаря покладається відповідальність за ведення стенографічного запису кожного слухання. Стенографічний запис містить:

а) склад палати під час слухання;

b) список осіб, що постають перед Судом, тобто довірених осіб, адвокатів та радників сторін, представників Комісії та осіб, що допомагають їм, заявників, Договірних Сторін та інших осіб, про яких ідеться у пункті 2 правила 37;

c)18 прізвища, імена, рід занять та адреси свідків, експертів чи інших осіб, що виступають перед Судом;

d) тексти тверджень, поставлені запитання та відповіді на них;

e) текст будь-якого рішення, винесеного палатою під час слухання.

2. Довірені особи, адвокати та радники сторін, представники Комісії, заявник та свідки, експерти та інші особи, зазначені в пункті 1 правила 29 та пункті 1 правила 41, мають отримати стенографічний запис своїх аргументів, тверджень чи доказів для того, щоб вони могли під контролем секретаря або голови палати внести виправлення, але ці виправлення ні в якому разі не повинні вплинути на зміст та суть сказаного. Секретар, відповідно до вказівок голови, має визначити час, що відводиться з цією метою.

319. Стенографічний запис після внесення виправлень має бути підписаний головою та секретарем і після цього стає складовою частиною засвідчених матеріалів протоколу.

Правило 48
(Попередні заперечення)

1. Сторона, яка бажає виступити з попереднім запереченням, повинна подати заяву, виклавши в ній суть заперечення і підстави для нього, не пізніше того строку, коли ця сторона інформує голову про свій намір не подавати записку або, в іншому разі, не пізніше спливу строку, визначеного, згідно з пунктом 1 правила 37, для подання своєї першої записки.

2. Якщо палата не вирішить інакше, подання попереднього заперечення не може призупинити розгляду справи по суті. У всіх випадках палата, дотримуючись процедури, передбаченої в главі ІІІ, виносить ухвалу щодо заперечення або про приєднання цього заперечення до суті справи.

Правило 49
(Вилучення з реєстру)

1. Якщо сторона, що порушила справу перед Судом, повідомляє секретаря про свій намір не наполягати на дальшому розгляді справи і якщо інші сторони погодяться з тим, щоб припинити розгляд, палата після консультацій із Комісією та заявником виносить ухвалу щодо доцільності припинення розгляду і, відповідно, вилучає справу з реєстру.

220. Якщо палату буде поінформовано про дружнє врегулювання, домовленість або інший захід, що забезпечує вирішення проблеми, палата може після консультацій (якщо в цьому виникне необхідність) зі сторонами, представниками Комісії та заявником вилучити справу з реєстру.

Це саме застосовується у випадках, коли обставини дають підставу дійти висновку, що заявник не має наміру продовжувати оскарження, або коли з іншої причини виявиться, що дальший розгляд справи не є виправданим.

3. Вилучення справи з реєстру здійснюється шляхом постановлення судового рішення, яке голова передає до Комітету міністрів для того, щоб надати йому можливість, відповідно до статті 54 Конвенції, здійснити нагляд за виконанням заходів, що можуть бути пов'язані з припиненням або вирішенням справи.

4. Палата, поважаючи зобов'язання Суду згідно зі статтею 19 Конвенції, може вирішити, що, незважаючи на повідомлення про припинення розгляду, дружнє врегулювання, домовленість чи про будь-який інший захід, про який ідеться в пунктах 1 і 2 цього правила, їй слід продовжувати розгляд справи.

Правило 50
(Питання застосування статті 50 Конвенції)

121. Будь-які претензії, які заявник бажає висловити згідно зі статтею 50 Конвенції, мають бути (якщо голова не визначить інакше) викладені в його записці або, якщо він не подає записку, в спеціальному документі, що подається принаймні за один місяць до дати слухання, призначеної на підставі правила 38.

2. На будь-якому етапі провадження у справі палата може запропонувати будь-якій зі сторін, Комісії та заявникові подати свої зауваження з приводу цього питання.

Правило 5122
(Відмова палати від юрисдикції
на користь Великої палати, а Великої палати —
на користь Пленуму Суду)

1. Якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує одне чи більше серйозних питань, що стосуються тлумачення Конвенції, палата може в будь-який момент судового розгляду відмовитися від юрисдикції на користь Великої палати. Відмова від юрисдикції є обов'язковою у випадках, коли вирішення такого питання або питань може призвести до результату, несумісного із рішенням, постановленим Судом раніше. Умотивовувати ухвалу щодо відмови від юрисдикції немає потреби.

2. Велика палата складається з дев'ятнадцяти суддів, і до її складу входять:

а) голова та заступник (заступники) голови Суду;

b) інші члени палати, яка відмовилася від юрисдикції;

c) додаткові судді, призначені головою Суду шляхом окремого жеребкування в присутності секретаря одразу після того, як палата відмовилася від своєї юрисдикції.

3. Кворум Великої палати складається із сімнадцяти суддів.

4. Велика палата, коли справу передано їй на розгляд, може залишити її повністю або, вирішивши зазначене чи зазначені питання, знову повернути справу для вирішення в ту саму палату, яка стосовно тієї частини справи, що залишилася, має поновити свою первісну юрисдикцію.

5. У виняткових випадках, коли порушене питання є особливо важливим або пов'язане зі значними змінами існуючого прецедентного права, палата може передати справу на розгляд Пленуму Суду, який з цією метою має залучити всіх суддів.

Коли справу передано на розгляд Пленуму Суду, будь-який суддя ad hoc, що є членом Великої палати, бере участь у пленарному засіданні Суду як суддя.

Пленум Суду, коли справу передано йому на розгляд, може залишити її повністю або, вирішивши зазначене чи зазначені питання, знову повернути справу для вирішення до Великої палати, яка стосовно тієї частини справи, що залишилася, має поновити свою юрисдикцію.

6. Будь-які положення, якими керуються палати, застосовуються до судового розгляду справ у Великій палаті та Пленумом Суду із застереженнями.

Глава ІV
Судові рішення

Правило 52
(Заочне провадження)

Якщо сторона не з'являється на судовий розгляд або не представляє свою справу, палата на підставі положень правила 49 виносить ухвалу щодо справи.

Правило 53
(Зміст судового рішення)

1. Судове рішення має містити:

а) імена голови та суддів, що входять до складу палати, а також імена секретаря і, коли це доцільно, заступника секретаря;

b) дати винесення рішення та його проголошення;

c) найменування сторони чи сторін;

d) імена довірених осіб, адвокатів, радників сторони чи сторін;

e) імена представників Комісії та осіб, що допомагають їм;

f) ім'я заявника;

g) виклад перебігу процесу;

h) остаточні подання сторони чи сторін, а також представників Комісії, якщо вони є, та заявника;

i) факти у справі;

j) умотивування з погляду права;

k) резолютивні положення рішення;

l) ухвалу щодо відшкодування витрат, якщо така є;

m) зазначення кількості суддів, що складають більшість;

n) коли це доцільно, зазначення того, який із двох текстів — англійською чи французькою мовою — є автентичним.

2. Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення свою окрему думку, яка збігається або розходиться з рішенням, чи просто констатацію своєї незгоди.

Правило 54
(Рішення щодо застосування статті 50 Конвенції)

123. У разі коли палата виявить порушення Конвенції, в тому самому рішенні вона виносить ухвалу щодо застосування статті 50 Конвенції, якщо це питання, порушене відповідно до правила 50, готове для вирішення. Якщо питання не готове для вирішення, палата має відкласти його повністю або частково та визначити подальшу процедуру. З іншого боку, якщо це питання не було порушене відповідно до правила 50, палата може встановити для заявника строк подання претензій, які можуть виникнути у нього, для їх справедливої сатисфакції.

2. З метою винесення ухвали щодо застосування статті 50 Конвенції палата має, наскільки це можливо, складатися із тих суддів, які розглядали справу по суті. Ті судді, що перестали бути членами Суду, запрошуються для розгляду цього питання відповідно до пункту 6 статті 40 Конвенції, однак у разі смерті, неможливості брати участь у засіданні, самовідведення чи відведення від участі у справі цей суддя має бути замінений у такий самий спосіб, як здійснювалося його призначення до палати.

324. Якщо рішення щодо порушення Конвенції було постановлене згідно з правилом 51 і воно не містить ухвали щодо застосування статті 50 Конвенції, Пленум Суду або Велика палата може вирішити, незалежно від положень викладеного вище пункту 1, повернути це питання до палати.

4. Якщо Суд буде поінформовано про досягнення угоди між потерпілою стороною та стороною, відповідальною за порушення, він має перевірити справедливість характеру цієї угоди, і якщо виявиться, що угода є справедливою, Суд вилучає справу з реєстру, постановивши відповідне рішення. За таких обставин застосовуватиметься пункт 3 правила 49.

Правило 55
(Підписання, проголошення та повідомлення судового рішення)

1. Рішення має бути підписане головою та секретарем.

2. Рішення проголошується головою або, за його дорученням, іншим суддею у відкритому слуханні однією з двох офіційних мов. Іншим суддям бути присутніми не обов'язково. Довірені особи сторін, представники Комісії та заявник мають бути вчасно поінформовані про дату та час проголошення рішення.

Проте з приводу рішення про вилучення справи з реєстру або щодо застосування статті 50 Конвенції голова може ухвалити, що повідомлення, передбачене пунктом 4 цього правила, вважається здійсненим.

3. Рішення передається головою до Комітету міністрів.

4. Оригінал, належним чином підписаний та скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду. Секретар розсилає засвідчені копії стороні або сторонам, Комісії, заявникові, Генеральному секретареві Ради Європи, Договірним Сторонам та особам, про яких ідеться в пункті 2 правила 37, а також будь-якій іншій безпосередньо заінтересованій особі.

Правило 56
(Опублікування судових рішень та інших документів)

125. На секретаря покладається відповідальність за опублікування:

— рішень Суду;

— процесуальних документів, у тому числі доповіді Комісії, але за винятком того документа, який голова не вважає за потрібне або доцільне публікувати;

— стенографічних записів слухань;

— будь-якого документа, опублікування якого голова вважає за корисне.

Обома офіційними мовами публікуються судові рішення, заяви та клопотання, які порушують справу, і доповіді Комісії; інші документи публікуються тією офіційною мовою, якою ведеться судочинство.

2. Документи, передані на зберігання секретареві й не опубліковані, мають бути доступні для громадськості, якщо голова з власної ініціативи або на прохання сторони, Комісії, заявника чи будь-якої іншої заінтересованої особи не вирішить інакше.

Правило 57
(Клопотання про тлумачення судового рішення)

1. Будь-яка сторона або Комісія може вимагати тлумачення судового рішення впродовж наступних трьох років після проголошення цього рішення.

2. У клопотанні має бути чітко зазначено, які саме момент чи моменти у викладі рішення потребують тлумачення. Клопотання подається до канцелярії в сорока примірниках.

3. Секретар повідомляє про клопотання, відповідно, будь-яку іншу сторону, Комісію та заявника і пропонує їм подати свої письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати призначає також дату судового розгляду, за умови, якщо палата вирішить його проводити.

Письмові зауваження передаються до канцелярії в сорока примірниках, якщо вони подаються стороною або Комісією.

4. Клопотання про тлумачення розглядається палатою, яка виносила рішення і яка, наскільки це можливо, має складатися із тих самих суддів. Ті судді, що перестали бути членами Суду, запрошуються для розгляду цього питання згідно з пунктом 6 статті 40 Конвенції, однак у разі смерті, неможливості брати участь у засіданні, самовідведення чи відведення від участі у справі цей суддя має бути замінений у такий самий спосіб, як здійснювалося його призначення до палати.

5. Палата вирішує питання шляхом постановлення судового рішення.

Правило 58
(Клопотання про перегляд судового рішення)

1. Будь-яка сторона чи Комісія в разі виявлення факту, який за своїм характером міг би мати вирішальне значення і який у той час, коли приймалося рішення, був невідомий і Суду, і цій стороні чи Комісії, може звернутися до Суду з клопотанням переглянути це рішення впродовж шестимісячного строку після того, як ця сторона чи Комісія, залежно від обставин, дізналася про такий факт.

2. У клопотанні має бути зазначено, яке саме рішення потребує перегляду, а також має міститися інформація, необхідна для підтвердження того, що умови, викладені в пункті 1, було виконано. До нього додаються оригінали або копії всіх підтверджувальних документів. Клопотання та підтверджувальні документи подаються до канцелярії в сорока примірниках.

3. Секретар повідомляє про клопотання, відповідно, будь-яку іншу сторону, Комісію та заявника і пропонує їм подати свої письмові зауваження в межах строку, встановленого головою палати. Голова палати має також призначити дату слухання, якщо палата вирішить його проводити.

Письмові зауваження подаються до канцелярії; вони мають подаватися в сорока примірниках, якщо надходять від сторони або Комісії.

4. Клопотання про перегляд розглядає палата, склад якої формується відповідно до статті 43 Конвенції і яка має вирішити, чи є клопотання прийнятним згідно з пунктом 1 цього правила. У разі позитивного рішення палата передає клопотання до тієї палати, що виносила перше рішення, або, за умови виникнення обставин, коли це неможливо, вона залишає клопотання і розглядає його по суті.

5. Палата вирішує питання шляхом постановлення судового рішення.

Глава V
(Консультативні висновки)

Правило 59

У провадженнях щодо надання консультативних висновків Суд, крім положень Протоколу № 2, має застосовувати й інші положення. Він також застосовує інші положення цього Регламенту такою мірою, наскільки вважає це за доцільне.

Правило 60

Клопотання про надання консультативного висновку подається до канцелярії в сорока примірниках. У клопотанні має бути повністю і точно викладене питання, з якого Суд має надати висновок, а також:

а) дата, коли Комітет міністрів ухвалив рішення, про яке йдеться в пункті 3 статті 1 Протоколу № 2;

b) імена та адреси особи чи осіб, призначених Комітетом міністрів, щоб надати Суду роз'яснення, які можуть йому знадобитися.

Разом із клопотанням подаються всі документи, що можуть прояснити це питання.

Правило 61

126. Після отримання клопотання секретар передає його копію всім членам Суду та до Комісії.

2. Секретар інформує Договірні Сторони про те, що Суд готовий отримувати їхні письмові зауваження. Голова може також вирішити, що у зв'язку з характером цього питання аналогічне запрошення має бути надіслане до Комісії.

Правило 62

1. Голова встановлює строк подання письмових зауважень чи інших документів.

21. Письмові зауваження чи інші документи подаються до канцелярії в шістдесяти примірниках. Секретар передає їхні копії всім членам Суду, Комітетові міністрів, кожній із Договірних Сторін та Комісії.

Правило 63

Після завершення письмової процедури голова вирішує, чи потрібно надати можливість Договірним Сторонам або Комісії, які подали письмові зауваження, викласти їх під час усного розгляду, призначеного з цією метою.

Правило 64

Якщо Суд вважає, що клопотання про надання консультативного висновку виходить за межі його консультативної компетенції, визначеної у статті 1 Протоколу № 2, він має засвідчити це у вмотивованій ухвалі.

Правило 65

1. Консультативні висновки затверджуються більшістю голосів Пленуму Суду. У висновках має бути зазначено кількість суддів, що складають більшість.

2. Будь-який суддя, на його бажання, може додати до висновку Суду свою окрему думку, що збігається чи розходиться з консультативним висновком, або просто констатацію своєї незгоди.

Правило 66

Консультативний висновок зачитує голова або уповноважений ним суддя у відкритому засіданні, однією з двох офіційних мов, із завчасним повідомленням про це Комітету міністрів, кожної з Договірних Сторін та Комісії.

Правило 67

Висновок, а також будь-яка ухвала, винесена згідно з правилом 64, мають бути підписні головою та секретарем. Оригінал, належним чином підписаний і скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду. Секретар надсилає засвідчені копії Комітетові міністрів, Договірним Сторонам, Комісії та Генеральному секретареві Ради Європи.

Правило 6827
(Прикінцеве положення)

Цей Регламент набирає чинності з 1 січня 1983 року. Проте він має застосовуватися лише до справ, що надійшли до Суду після цієї дати.



Первісний варіант
положень, до яких було внесено поправки
після прийняття нового Регламенту Суду
24 листопада 1982 року

Правило 1 (Визначення) — підпункти (d), (e) та (k)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«(d) термін «палата» означає будь-яку палату, створену відповідно до статті 43 Конвенції;

(e) термін «Суд» означає або Пленум Суду, або палати;

...

(k) термін «заявник» означає:

— у розділі І та в правилах 49 і 52 цього Регламенту — особу, неурядову організацію або групу осіб, що подали скаргу до Комісії відповідно до статті 25 Конвенції;

— у розділі ІІ, за винятком правил 49 і 52, — таку особу, організацію чи групу, що висловила бажання, згідно з правилом 33, взяти участь у розгляді справи, яка перебуває в провадженні Суду».

b. Поправка, внесена 26 січня 1989 року:

— заміна «49 і 52» у двох місцях, де цей вираз зустрічається, на «50, 53 і 54».

c. Поправка, внесена 23 травня 1991 року:

— заміна виразу «правила 50, 53 і 54» у двох місцях, де він зустрічається, на «50, 53, 54 і 55».

d. Поправки, внесені 27 січня 1994 року:

— у пункті (d) після крапки з комою вставити такий текст:

«термін «Велика палата» означає палату, передбачену правилом 51»;

— у пункті (е) вставити кому та слова «великі палати» після слів «Пленум Суду».

Правило 15 (Місцезнаходження Суду)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«Місцезнаходженням Європейського суду з прав людини є місцезнаходження Ради Європи у Страсбурзі. Проте, якщо Суд вважатиме за доцільне, він може здійснювати свої функції будь-де на території держав — членів Ради Європи».

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінити «Європейського Суду з прав людини» на «Суду».

Правило 17 (Кворум)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Кворум Пленуму Суду складається із дванадцяти суддів.

2. За відсутності кворуму голова Суду переносить засідання».

b. Поправка, внесена 27 січня 1994 року:

— замінити «дванадцять суддів» словами «дві третини суддів».

Правило 21 (Склад Суду при створенні палати) — пункти 1, 3 і 5

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Для розгляду справи, переданої до Суду Комісією або Договірною Стороною, яка має на це право згідно зі статтею 48 Конвенції, Суд створює палату в складі семи суддів».

...

3. За посадою членами палати є:

...

5. Головою палати має бути суддя, що входить до її складу згідно з пунктом 3b, або, за його відсутності, суддя, призначений членом палати згідно з пунктом 4, у порядку старшинства, передбаченому правилом 5.

Якщо голова палати не може засідати або його відведено, його заміщає заступник голови, а якщо це стосується й останнього, — суддя, призначений членом палати згідно з пунктом 4, у порядку старшинства. Проте, якщо виявиться, що й суддя не може засідати або його відведено менш ніж за 24 години до початку, під час чи після слухань, його заміщає в зазначеному вище порядку старшинства один із суддів, запрошених для участі, або один із суддів, присутніх на слуханнях».

b. Поправка, внесена 23 травня 1990 року, після набрання чинності Протоколом № 8 до Конвенції 1 січня 1990 року:

— у пункті 1 замінити «сім» на «дев'ять».

c. Поправки, внесені 27 травня 1993 року:

— у пункті 3 замінити «за посадою членами» на «членами за посадою»;

— у другій частині пункту 5 у другому реченні замінити в двох місцях «слухань» на «слухання».

Правило 23 (Судді ad hoc) — пункт 1

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Якщо до складу Суду не входить обраний суддя, що має громадянство сторони, або якщо суддя, запрошений у такій якості для розгляду справи, не може цього зробити чи його відведено, голова Суду пропонує цій стороні повідомити його протягом 30 днів, чи бажає вона призначити суддею для розгляду справи іншого обраного суддю або як суддю ad hoс будь-яку іншу особу, яка має належну кваліфікацію, згідно з пунктом 3 статті 39 Конвенції, і якщо так, то одночасно повідомити ім'я призначеної особи. Це саме правило застосовується, коли виявиться, що особа, призначена таким чином, не може брати участі в розгляді або її відведено».

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінено «обраний суддя, що має громадянство» на «суддя, обраний від».

Правило 25 (Спільний інтерес) — пункт 1

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Якщо кілька сторін мають спільний інтерес, вони для досягнення мети положень цієї глави вважаються однією стороною. Голова Суду має запросити їх для погодження кандидатури одного обраного судді або судді ad hoc, відповідно до статті 43 Конвенції. Якщо сторони не можуть дійти згоди, голова шляхом жеребкування обирає з-поміж осіб, запропонованих сторонами, суддю, який має розглядати справу за посадою. Інших та підмінних суддів голова обирає шляхом жеребкування з-поміж тих обраних суддів, які не мають громадянства будь-якої зі сторін».

b. Поправка, внесена 23 травня 1991 року:

— замінити слова «вони для досягнення мети положень цієї глави вважаються однією стороною. Голова Суду має» словами «Голова Суду може».

c. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінити «обраних суддів, які не мають громадянства будь-якої зі сторін» на «суддів, яких не було обрано від будь-якої сторони».

Правило 26
(Можливість відступів при розгляді конкретної справи)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«Положення цього розділу не перешкоджають Суду за згодою сторони або сторін та після консультацій із представниками Комісії та заявником відступити від цих положень при розгляді конкретної справи».

b. Поправки, внесені 27 травня 1993 року:

— вилучено «за згодою сторони або сторін та»;

— вставлено після «після консультацій із» — «стороною або сторонами,».

Правило 33
(Повідомлення про заяву чи клопотання) — пункт 1, підпункт (а)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Після отримання заяви або клопотання секретар передає її копію:

а) голові, заступникові голови та суддям, а також, залежно від обставин,»

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінено «голові, заступникові голови та суддям» на «усім членам Суду».

Правило 34
(Питання, чи має Договірна Сторона право порушувати справу перед Судом)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«У разі виникнення сумніву або спору з приводу того, чи має право Договірна Сторона порушувати справу перед Судом за статтею 48, голова передає це питання для вирішення на Пленум Суду».

b. Поправка від 27 січня 1994 року:

— замінити таким текстом:
«У разі виникнення спору з приводу того, чи має право Договірна Сторона порушувати справу перед Судом за статтею 48, голова передає це питання для вирішення до Великої палати, як передбачено в пункті 2 правила 51 цього Регламенту, що не впливає на можливе застосування пункту 5 правила 51».

Правило 36 (Тимчасові заходи) — пункт 1

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Перед створенням палати голова Суду може — на прохання сторони, Комісії, заявника чи будь-якої іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи — вказати сторонам, який тимчасовий захід слід вжити. У той час, коли палата ще формується або коли вона не засідає, її голова наділений тими самими повноваженнями.

2. Повідомлення про ці заходи негайно надсилається Комітетові міністрів».

b. Поправки від 26 січня 1989 року:

— замінено «сторонам» на «будь-якій стороні та, коли це доцільно, заявникові,»

— попередній пункт 2 стає другим підпунктом пункту 1;

— вставлено новий пункт 2, сформульований таким чином:

«2. У випадках, коли Комісія, згідно з правилом 36 своїх Правил процедури, вказала на бажаність певного тимчасового заходу, сторонам, а коли це доцільно — і заявникові рекомендується і далі вживати чи підтримувати цей захід після того, як справа постала перед Судом, якщо і доки голова палати не вирішить інакше або доки застосовується пункт 1 цього правила».

Правило 37 (Письмова процедура) — пункти 1, 2 і 3

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Голова палати проводить консультації з довіреними особами сторін, представниками Комісії або, якщо останніх ще не призначено, з головою Комісії та заявником з приводу того, чи вважають вони необхідною письмову процедуру. Якщо вони вважають її необхідною, голова має визначити строк подання записки з викладенням фактів у справі або записок чи інших документів.

2. В інтересах належного здійснення правосуддя голова може запропонувати або надати дозвіл будь-якій Договірній Стороні, яка не є стороною в процесі, подати в межах встановленого строку письмові зауваження стосовно визначених ним питань. Він може звернутися з такою пропозицією або надати такий дозвіл будь-якій іншій заінтересованій особі, крім заявника.

3. У випадку, якщо дві справи було передано до тієї самої палати згідно з пунктом 6 правила 21, голова палати, в інтересах належного здійснення правосуддя і після консультацій з довіреними особами сторін, представниками Комісії та заявниками, може розпорядитися, щоб судовий розгляд обох справ проводився одночасно, незалежно від винесення палатою ухвали про об'єднання справ».

b. Поправки від 26 січня 1989 року:

— в пункті 1 замінено «якщо вони вважають її необхідною» на «у випадку позитивної відповіді від будь-кого з них»;

— після пункту 1 вставлено новий підпункт, сформульований таким чином: «Будь-яка записка чи інший документ подається виключно в межах такого строку (якщо його встановлено) з дозволу чи на прохання голови або на прохання палати».

c. Поправка, внесена 23 травня 1991 року:

— у пункті 1 замінено текст першого підпункту таким чином:
«1. Як правило, першим етапом провадження перед Судом є письмова процедура, згідно з якою сторони, заявник та, за бажанням, Комісія подають записки з детально викладеними фактами у справі.

По можливості якнайшвидше після передання справи до Суду голова проводить консультації з довіреними особами сторін, заявником та представниками Комісії або, якщо останніх ще не призначено, з головою Комісії з питань організації процедури у справі; якщо голова, з їхньої згоди, не вирішує, що без письмової процедури можна обійтися, він має визначити строк подання записок з викладом фактів у справі».

d. Поправки, внесені 27 травня 1993 року:

— у другому підпункті пункту 1 замінено «організації процедури» на «організації провадження»;

— у пунктах 2 і 3 замінено «інтерес» на «в інтересах».

Правило 38 (Призначення дати слухання)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«(Призначення дати відкриття усного судового розгляду)
Після проведення консультацій з довіреними особами сторін, представниками Комісії та заявником голова палати призначає дату відкриття усного судового розгляду. Секретар сповіщає їх про прийняте з цього приводу рішення».

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— у заголовку та в тексті замінено «відкриття усного судового розгляду» на «слухання».

Правило 39 (Проведення слухань)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«(Проведення слухань)

Голова палати спрямовує слухання. Він визначає порядок, у якому викликаються для виступів довірені особи, адвокати чи радники сторін, представники Комісії, будь-яка особа, що допомагає представникам Комісії відповідно до пункту 1 правила 29, та заявник.

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— у заголовку та в першому реченні тексту вилучено артикль «the» перед «слуханнями».

Правило 40 (Нез'явлення на слухання)

а. 26 січня 1989 року було вставлено нове правило, сформульоване таким чином:

«(Нез'явлення на слухання)
У випадку, коли без достатніх причин сторона або заявник не з'явиться на слухання, палата може продовжувати слухання, якщо переконається, що таке слухання відповідатиме вимогам належного здійснення правосуддя».

В результаті було змінено нумерацію правил від 40 по 67, а також внесено зміни щодо відповідних посилань у тексті.

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— в заголовку вилучено артикль «the» перед «слуханнями», а останнє слово тексту має читатися «слухання» в однині замість «слухання» у множині.

Правило 44 [раніше 43]
(Заперечення проти свідка або експерта; заслухання особи з метою отримати інформацію) — заголовок

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«(Заперечення проти свідка або експерта; заслухання особи з метою отримати інформацію)»

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— вставлено артикль «the» перед «метою».

Правило 45 [раніше 44]
(Запитання, що ставляться під час слухань) — заголовок

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«(Запитання, що ставляться під час слухань)»

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— вилучено артикль «the» перед «слуханнями».

Правило 47 [раніше 46]
(Стенографічний запис слухань) — пункт 1 (с) і 3

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. ...

с) прізвища, імена, рід занять та місце проживання свідків, експертів чи інших осіб, що виступають перед Судом;

...

3. Стенографічний запис після внесення виправлень має стати складовою частиною засвідчених матеріалів протоколу».

b. Поправка, внесена 26 січня 1989 року:

— у пункті 3 після «має» вставлено слова «бути підписаний головою та секретарем і після цього стає».

c. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— у пункті 1, підпункт (с) замінено «місце проживання» на «адреси».

Правило 49 [раніше 48] (Вилучення з реєстру) — пункт 2

Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— вставлено частину другу, сформульовану таким чином:

«Це саме застосовується у випадках, коли обставини дають підставу дійти висновку, що заявник не має наміру продовжувати оскарження, або коли з іншої причини виявиться, що дальший розгляд справи не є виправданим».

Правило 50 [раніше 49]
(Питання застосування статті 50 Конвенції) — пункт 1

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Якщо пропозиції чи коментарі щодо застосування статті 50 Конвенції не були подані до Суду в документі, яким порушувалася справа, вони можуть бути подані стороною, Комісією або заявником на будь-якому етапі письмової чи усної процедури».

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— новий текст:
«1. Будь-які претензії, які заявник бажає висловити згідно зі статтею 50 Конвенції, мають бути (якщо голова не визначить інакше) викладені в його записці або, якщо він не подає записку, в спеціальному документі, що подається принаймні за один місяць до дати відкриття усного судового розгляду, призначеної на підставі правила 38».

с. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінено «відкриття усного судового розгляду» на «слухання».

Правило 51 [раніше 50]
(Відмова палати від юрисдикції на користь Великої палати, а Великої палати — на користь Пленуму Суду)

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«(Відмова палати від юрисдикції на користь Пленуму Суду)

1. Якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує одне чи більше серйозних питань, що стосуються тлумачення Конвенції, палата може в будь-який момент судового розгляду відмовитися від юрисдикції на користь Пленуму Суду. Відмова від юрисдикції є обов'язковою у випадках, коли вирішення такого питання або питань може призвести до результату, несумісного із рішенням, постановленим палатою або Пленумом Суду раніше.

Умотивовувати ухвалу щодо відмови від юрисдикції немає потреби.

2. Пленум Суду, коли справу передано йому на розгляд, може залишити її повністю або, вирішивши зазначене чи зазначені питання, знову повернути справу для вирішення в ту саму палату, яка стосовно тієї частини справи, що залишилася, має поновити свою первісну юрисдикцію.

3. Будь-які положення, якими керуються палати, застосовуються до судового розгляду справ Пленумом Суду із застереженнями.

4. Коли справа, подана до палати, передається на розгляд Пленуму Суду згідно з наведеним вище пунктом 1, будь-який суддя ad hoc, що є членом цієї палати, бере участь у пленарному засіданні Суду як суддя».

b. Поправка, внесена 27 жовтня 1993 року:

«(Відмова палати від юрисдикції на користь Великої палати, а Великої палати — на користь Пленуму Суду)

1. Якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує одне чи більше серйозних питань, що стосуються тлумачення Конвенції, палата може в будь-який момент судового розгляду відмовитися від юрисдикції на користь Великої палати. Відмова від юрисдикції є обов'язковою у випадках, коли вирішення такого питання або питань може призвести до результату, несумісного із рішенням, постановленим Судом раніше. Умотивовувати ухвалу щодо відмови від юрисдикції немає потреби.

2. Велика палата складається з дев'ятнадцяти суддів, і до її складу входять:

а) голова та заступник (заступники) голови Суду;

b) інші члени палати, яка відмовилася від юрисдикції;

c) додаткові судді, призначені головою Суду шляхом окремого жеребкування в присутності секретаря одразу після того, як палата відмовилася від своєї юрисдикції.

3. Кворум Великої палати складається із сімнадцяти суддів.

4. Велика палата, коли справу передано їй на розгляд, може залишити її повністю або, вирішивши зазначене чи зазначені питання, знову повернути справу для вирішення в ту саму палату, яка стосовно тієї частини справи, що залишилася, має поновити свою первісну юрисдикцію.

5. У виняткових випадках, коли порушене питання є особливо важливим або пов'язане зі значними змінами існуючого прецедентного права, палата може передати справу на розгляд Пленуму Суду, який з цією метою має залучити всіх суддів.

Коли справу передано на розгляд Пленуму Суду, будь-який суддя ad hoc, що є членом Великої палати, бере участь у пленарному засіданні Суду як суддя.

Пленум Суду, коли справу передано йому на розгляд, може залишити її повністю або, вирішивши зазначене чи зазначені питання, знову повернути справу для вирішення до Великої палати, яка стосовно тієї частини справи, що залишилася, має поновити свою юрисдикцію.

6. Будь-які положення, якими керуються палати, застосовуються до судового розгляду справ у Великій палаті та Пленумом Суду із застереженнями».

Правило 54 [раніше 53]
(Рішення щодо застосування статті 50 Конвенції) — пункти 1 і 3

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. У разі коли палата виявить порушення Конвенції, в тому самому рішенні вона виносить ухвалу щодо застосування статті 50 Конвенції, якщо це питання, порушене відповідно до правила 50, готове для вирішення. Якщо питання не готове для вирішення, палата має відкласти його повністю або частково та визначити подальшу процедуру. З іншого боку, якщо це питання не було порушене відповідно до правила 50, палата може встановити для заявника строк, у межах якого це питання може бути порушене будь-якою стороною, Комісією або заявником.

...

3. Якщо рішення щодо порушення було постановлене згідно з правилом 50 і воно не містить ухвали щодо застосування статті 50 Конвенції, Пленум Суду може вирішити, незалежно від положень викладеного вище пункту 1, повернути це питання до палати».

b. Поправка, внесена 26 січня 1989 року:

«1. У разі коли палата виявить порушення Конвенції, в тому самому рішенні вона виносить ухвалу щодо застосування статті 50 Конвенції, якщо це питання, порушене за правилом 50, готове для вирішення. Якщо питання не готове для вирішення, палата має відкласти його повністю або частково та визначити подальшу процедуру. З іншого боку, якщо це питання не було порушене відповідно до правила 50, палата може встановити для заявника строк подання претензій, які можуть виникнути у нього, для їх справедливої сатисфакції».

с. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— у пункті 1 замінено «за правилом 50» на «відповідно до правила 50».

d. Поправка, внесена 27 січня 1994 року:

«3. Якщо рішення щодо порушення Конвенції було постановлене згідно з правилом 51 і воно не містить ухвали щодо застосування статті 50 Конвенції, Пленум Суду або Велика палата може вирішити, незалежно від положень викладеного вище пункту 1, повернути це питання до палати».

Правило 56 [раніше 55]
(Опублікування судових рішень та інших документів) — пункт 1

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«— процесуальних документів, у тому числі доповіді Комісії, але за винятком того документа, який Голова не вважає за потрібне публікувати;»

b. Поправка, внесена 26 січня 1989 року:

— вставлено слова «або доцільне» після «потрібне».

Правило 61 [раніше 60] — пункт 1

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«1. Після отримання клопотання секретар передає його копію голові, заступникові голови, суддям, а також до Комісії».

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінено «голові, заступникові голови, суддям, а також» на «всім членам Суду та».

Правило 62 [раніше 61] — пункт 2

а. Текст, прийнятий 24 листопада 1982 року:

«2. Письмові зауваження чи інші документи подаються до канцелярії в шістдесяти примірниках. Секретар передає їхні копії голові, заступникові голови, суддям, Комітетові міністрів, кожній із Договірних Сторін та Комісії».

b. Поправка, внесена 27 травня 1993 року:

— замінено «голові, заступникові голови, суддям» на «всім членам Суду».

ДОДАТОК
Правила надання правової допомоги заявникам

Європейський суд з прав людини,

беручи до уваги Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і протоколи до неї,

беручи до уваги Регламент Суду,

приймає цей додаток до Регламенту Суду.

Правило 1
(Визначення)

1. Для цілей цього додатку:

а) під терміном «заявник» мається на увазі особа, неурядова організація чи група осіб, які, подавши скаргу до Комісії за статтею 25 Конвенції, висловили бажання, згідно з правилом 33 Регламенту Суду, взяти участь у провадженні перед Судом;

b) під терміном «голова» мається на увазі голова Суду — до формування палати або в разі передання юрисдикції згідно з правилом 51 Регламенту Суду — та голова палати в усіх інших випадках.

2. Враховуючи зазначене, терміни, що вживаються вище, повинні мати таке саме значення, як у Регламенті Суду, якщо контекст не вимагає іншого.

Правило 2
(Вимога інформації стосовно
правової допомоги перед Комісією)

1. Якщо секретар іще не має такої інформації, він має з'ясувати, чи звертався заявник, а якщо звертався, то чи було надано йому правову допомогу у зв'язку з представленням його справи перед Комісією згідно з додатком до Правил процедури Комісії.

2. Водночас секретар може, за вказівкою голови, звернутися до Комісії з проханням передати Суду наявні матеріали щодо надання заявникові правової допомоги чи щодо відмови в її наданні.

Правило 3
(Продовження гранту, наданого Комісією)

1. За умови додержання положення правила 5, якщо заявникові було надано правову допомогу у зв'язку з наданням роз'яснень у справі перед Комісією, ця правова допомога залишається в силі також для цілей представництва заявника перед Судом.

2. Проте голова може дати вказівку секретареві зажадати від заявника інформацію про те, що умови, викладені в пункті 2 правила 4, виконуються.

Секретар доводить отриману таким чином інформацію до відома довірених осіб сторін та представників Комісії для того, щоб надати їм можливість перевірити її правильність.

Правило 4
(Надання правової допомоги головою)

1. Якщо заявник не отримав правової допомоги у зв'язку з представленням його справи в Комісії або такий грант було відкликано, голова в будь-який час на прохання заявника надає безоплатну правову допомогу заявникові для його представництва в Суді.

2. Правова допомога може бути надана лише тоді, коли голова переконається в тому, що:

а) заявникові бракує достатніх коштів, щоб оплатити вартість усіх або частини витрат; та

b) що вона необхідна для належного ведення справи в Суді.

3. Для того щоб визначити, чи бракує заявникові достатніх коштів, секретар пропонує йому заповнити бланк декларації, де мають бути зазначені дані про його заробіток, нерухомість та фінансові зобов'язання стосовно утриманців чи про будь-які інші фінансові зобов'язання. Така декларація має бути засвідчена відповідним національним органом чи органами. Ця засвідчена декларація може бути замінена свідоцтвом про незабезпеченість, виданим відповідним національним органом або органами, переліченими в доповненні до цього додатку.

4. Перш ніж голова надасть грант правової допомоги, секретар має звернутися з проханням до довірених осіб сторін та представників Комісії подати письмові зауваження.

5. Після отримання інформації, зазначеної в пунктах 3 і 4, та, в разі необхідності, згідно із зазначеним пунктом 2 правила 2, голова вирішує, чи має бути надана правова допомога та в якому розмірі. Секретар повідомляє про це заявника, довірених осіб сторін та представників Комісії, відповідно.

6. Секретар, за вказівкою голови, встановлює строки, у межах яких має бути надана інформація, про яку йдеться в цьому правилі.

Правило 5
(Відкликання гранту або зміна його розміру)

Якщо голова переконається, що умови, викладені в пункті 2 правила 4, більше не виконуються, він може в будь-який час відкликати чи змінити — повністю або частково — грант правової допомоги, залишивши його в силі чи продовживши згідно з цим додатком. Секретар негайно повідомляє про це заявника, довірених осіб сторін та представників Комісії, відповідно.

Правило 6
(Гонорари та суми витрат, що підлягають виплаті)

1. Гонорари можуть сплачуватися лише адвокатам або іншим особам, призначеним відповідно до правила 30 Регламенту Суду.

2. Правова допомога надається не лише для сплати гонорарів за представництво, а може також охоплювати дорожні витрати, прожитковий мінімум та інші необхідні витрати, яких зазнають заявники чи їхні представники.

3. Після консультацій із представниками секретар, за вказівкою голови, визначає суму гонорару, що має бути сплачена. Секретар також у кожному окремому випадку вирішує, які конкретно витрати, що про них ішлося вище в пункті 2, мають бути оплачені при наданні правової допомоги.

Правило 7
(Відступ від процедурних вимог)

За надзвичайної ситуації голова може санкціонувати відступ від процедурних вимог цього додатку за умови, що такий відступ є суттєвим для належного ведення справи в Суді.

Правило 8
(Набрання чинності та перехідні положення)

Цей додаток набирає чинності з дати28, яку встановлює голова Суду.

До набрання ним чинності правова допомога і далі надається заявникові у зв'язку з представленням його справи в Суді згідно з додатком до Правил процедури Комісії.

ДОДАТОК
Національні органи, що мають компетенцію
видавати свідоцтво про незабезпеченість

Декларація про доходи, про яку йдеться в пункті 3 правила 4 додатку до Регламенту Суду «А» (Правила надання правової допомоги заявникам), може бути замінена свідоцтвом про незабезпеченість, виданим відповідним національним органом або органами. Це такі компетентні національні органи:

Австрія

Мер місцевої територіальної одиниці, де знаходиться юридична та фактична адреса заявника.

Бельгія

Безпосередній податковий відділ району, в якому заявник проживає, видає йому свідоцтво про прибуток або, з його дозволу, видає таке свідоцтво іншій особі чи адміністративному управлінню.
Клопотання, що супроводжується таким дозволом, може надсилатися або до місцевого податкового відділу, або безпосередньо до Центральної податкової адміністрації: 45, rue Belliard, B-1040 Bruxelles.

Кіпр

Служби соціального забезпечення, Міністерство праці та соціального страхування.

Чеська Республіка

Орган соціального забезпечення муніципалітету за місцем проживання заявника.

Данія

Місцевий податковий орган.

Фінляндія

Орган соціального забезпечення муніципалітету за місцем проживання заявника.

Франція

Мер муніципалітету за місцем проживання заявника.

Німеччина

Відсутній. Заявник подає відповідний бланк, належним чином заповнений та з підтверджувальними документами, що надсилається до Федерального міністерства юстиції.

Греція

а) Свідоцтво від мера або голови району, в якому проживає заявник, з даними про його сімейний стан, роботу та майно;

b) свідоцтво від податкової інспекції, яке підтверджує, що заявник подав податкову декларацію за попередні три роки з відповідними результатами.

Угорщина

Відсутній. У судовому порядку заявник, податкові органи і працедавець заявника заповнюють відповідний бланк і додають супровідні документи, якщо вони є. Потім заявник подає всі ці документи до суду відповідної юрисдикції.

Ісландія

Директор Департаменту податків і зборів: Skъlagotu 57, IS-Reykjavik.

Ірландія

Головний інспектор, Департамент соціального забезпечення: 101/104 Marlboro Street, IRL-Dublin 1.

Італія

а) Засвідчення відповідальним податковим органом декларації про доходи, складеної заявником; або

b) свідоцтво про незабезпеченість, видане мером муніципалітету за місцем проживання заявника.

Ліхтенштейн

Суд справедливості.

Люксембург

За пред'явленням свідоцтва про суму податку, сплаченого за попередній рік, мер та члени муніципалітету за місцем проживання заявника видають свідоцтво про незабезпеченість.

Нідерланди

Місцева влада (gemeentebestuur), відповідно до статті 11 Акта про правову допомогу (Wet Rechtsbijstand on- en minvermogenden).

Норвегія

Місцевий податковий орган (ligningskontor) району за місцем проживання заявника.

Португалія

Місцева влада (junta de frequesia) району за місцем проживання заявника.

Сан-Марино

Свідоцтво про незабезпеченість видається службою міністра внутрішніх справ на підставі декларації, виданої Сан-Маринською податковою інспекцією.

Іспанія

Районний відділ Міністерства фінансів (Delegaciуn de Hacienda) району за місцем проживання заявника.

Швеція

Місцевий податковий орган (lokala skattemyndigheten) засвідчує матеріальний стан осіб, що звертаються по безоплатну правову допомогу.

Швейцарія

Місцевий податковий орган за місцем проживання заявника.

Туреччина

а) Мер муніципалітету за місцем проживання заявника; або

b) рада старійшин селища чи району за місцем проживання заявника (стаття 468 Цивільного процесуального кодексу).

Сполучене Королівство

а) Англія та Уельс

DHSS, Департамент оцінки щодо надання правової допомоги: No. 3 The Pavilions, Ashton on Ribble, Preston PR2 2PA;

b) Шотландія

Шотландська комісія з правової допомоги: 44 Drumsheugh Gardens, Edinburgh EH3 7SW.

Відповідну інформацію стосовно чотирьох держав — Болгарії, Мальти, Польщі та Словаччини — ще не було повідомлено канцелярії Суду.


1 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

2 З поправкою Суду від 26 січня 1989 року та 23 травня 1991 року.

3 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

4 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

5 З поправкою Суду від 23 травня 1990 року.

6 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

7 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

8 З поправками Суду від 23 травня 1991 року та 27 травня 1993 року.

9 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

10 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

11 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

12 З поправкою Суду від 26 січня 1989 року.

13 З поправками Суду від 26 січня 1989 року, 23 травня 1991 року та 27 травня 1993 року.

14 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

15 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

16 Вставлено Судом 26 січня 1989 року. В результаті наступні правила було перенумеровано і змінено певні посилання на інші правила. З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

17 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

18 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

19 З поправкою Суду від 26 січня 1989 року.

20 З поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

21 З поправкою Суду від 26 січня 1989 року.

22 З поправкою Суду від 27 жовтня 1993 року.

23 З поправками Суду від 26 січня 1989 року та 27 травня 1993 року.

24 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

25 З поправкою Суду від 26 січня 1989 року.

26 Із поправкою Суду від 27 травня 1993 року.

27 Поправки, прийняті 26 січня 1989 р., 23 травня 1990 р., 23 травня 1991 р., 27 травня 1993 р., 27 жовтня 1993 року та 27 січня 1994 року, набрали чинності відповідно 1 квітня 1989 р., 1 січня 1990 р., 31 травня 1991 р., 1 липня 1993 р. та 27 січня 1994 р. стосовно справ, порушених перед Судом після цих дат.

28 1 листопада 1983 року.

29 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

30 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

31 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

32 З поправкою Суду від 27 жовтня 1993 року.

33 З поправкою Суду від 27 січня 1994 року.

  

Голосування

Будь-ласка оцініть корисність матеріалу для правничої практики в Україні:
 
Ваша оцінка: дуже корисний
корисний
частково корисний
не корисний
Ваше ім'я:
Коментарі:

 

Усі права на матеріали, розміщені на «Українському порталі Європейського суду з прав людини», охороняються згідно із законодавством України. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. При цитуванні та використанні в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. Републікація будь-яких матеріалів «Українського порталу Європейського суду з прав людини» можлива тільки за письмовою згодою Всеукраїнського благодійного фонду «Українська Правнича Фундація».

 Copyright © 2003-2017 Українська Правнича Фундація     http://www.eurocourt.in.ua