Український портал практики Європейського суду з прав людини


 
  Про нас
Про проект
Про журнал
Базові документи
Повні тексти рішень
Ухвали щодо прийнятності
Справи щодо України
Комюніке
Рішення за статтями Конвенції
Дослідження, коментарі
Інформаційно-довідкові матеріали
Анонс 
Корисні посилання

Журнал
  №: Рік:

Пошук

Інтернет-підтримка: 
ТОВ "Інтерактивні Системи"
Бронирование авиабилетов avia.ua
 


Стаття з журналу № 4'2001

Назва
 
Рішення палати стосовно Нідерландів. Комюніке Секретаря Суду.
(Chamber Judgment Concerning the Netherlands)
 
Зміст
 

738
16.10.2001

Комюніке Секретаря Суду

РІШЕННЯ ПАЛАТИ СТОСОВНО НІДЕРЛАНДІВ

Сьогодні Європейський суд з прав людини повідомив у письмовій формі рішення, що не є остаточним[i], у такій справі:

Секція 1

1) Ельязер проти Нідерландів (Eliazer v. the Netherlands) (заява № 38055/97)

Порушення пункту 1 статті 6, взятого у поєднанні з пунктом 3
статті 6, допущено не було

Порушення статті 14 допущено не було

23 січня 1996 року Ґерсона Ельязера (Gerson Eliazer), громадянина Нідерландських Антильських островів, було визнано винним за зберігання одного кілограму кокаїну. Оскільки він не з'явився на судовий розгляд, його справу було розглянуто і відповідне рішення винесене в заочному провадженні. Його подальшу апеляцію в касаційну інстанцію Верховний суд оголосив неприйнятною на тій підставі, що він не мав права подавати таку апеляцію, оскільки його було визнано винним заочно, і тому він мав спочатку подати заперечення проти свого засудження, щоб дати змогу провести повторне слухання справи.

Заявник скаржився на відсутність можливості звернутися до Верховного суду і на дискримінацію, адже якби він був присутнім на судовому розгляді, то зміг би подати апеляцію до касаційної інстанції.

Суд встановив, що інтерес держави в забезпеченні якомога більшої кількості справ, розглянутих у присутності обвинувачених перед наданням їм дозволу звернутися з апеляцією до касаційної інстанції, переважав інтерес обвинуваченого уникнути ризику бути заарештованим у зв'язку з явкою на судове засідання. Доходячи цього висновку, Суд взяв до уваги всю сукупність обставин цього провадження, зокрема той факт, що адвоката заявника було заслухано в апеляційному провадженні в Об'єднаному суді правосуддя, незважаючи на те, що заявник не з'явився на це провадження. Крім того, заявник мав змогу забезпечити собі доступ до Верховного суду, подавши заяву з вимогою повторного розгляду висунутих проти нього обвинувачень за умови його явки на цей розгляд. На погляд Суду, не можна було стверджувати, що така система, призначення якої — зрівноважувати конкретні, що фігурують у справі, інтереси, була несправедливою. Отже, рішення, яким було оголошено апеляцію заявника до касаційної інстанції неприйнятною, не могло вважатися непропорційним обмеженням права заявника на звернення до суду або обмеженням, які позбавляли його права на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини постановив, п'ятьма голосами проти двох, що порушення пункту 1 статті 6 (право на звернення до суду) та пункту 3 статті 6 (право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд) Європейської конвенції з прав людини допущено не було.

Зважаючи на те, що ситуацію із засудженням особи в заочному провадженні не можна порівняти з тією, коли вина особи встановлюється внаслідок змагального судового процесу (оскільки в другому випадку особа присутня на розгляді своєї справи, а в першому — ні), Суд, п'ятьма голосами проти двох, постановив, що порушення статті 14 Конвенції допущено не було.

(Рішення викладене лише англійською мовою).



[i]Згідно зі статтею 43 Європейської конвенції з прав людини, упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, звернутися з клопотанням про передання справи на розгляд Великої палати Суду, яка складається з 17 суддів. Якщо колеґія у складі п'яти суддів вважає, що справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї або важливе питання загального значення, Велика палата виносить остаточне рішення. Якщо серйозних питань або проблем не виникає, колеґія відхиляє клопотання, а судове рішення стає остаточним. В іншому разі рішення палати стають остаточними зі спливом зазначених вище трьох місяців або раніше, якщо сторони заявляють, що вони не звертатимуться із клопотанням про передання справи на розгляд Великої палати.

  

Голосування

Будь-ласка оцініть корисність матеріалу для правничої практики в Україні:
 
Ваша оцінка: дуже корисний
корисний
частково корисний
не корисний
Ваше ім'я:
Коментарі:

 

Усі права на матеріали, розміщені на «Українському порталі Європейського суду з прав людини», охороняються згідно із законодавством України. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. При цитуванні та використанні в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. Републікація будь-яких матеріалів «Українського порталу Європейського суду з прав людини» можлива тільки за письмовою згодою Всеукраїнського благодійного фонду «Українська Правнича Фундація».

 Copyright © 2003-2017 Українська Правнича Фундація     http://www.eurocourt.in.ua