Український портал практики Європейського суду з прав людини


 
  Про нас
Про проект
Про журнал
Базові документи
Повні тексти рішень
Ухвали щодо прийнятності
Справи щодо України
Комюніке
Рішення за статтями Конвенції
Дослідження, коментарі
Інформаційно-довідкові матеріали
Анонс 
Корисні посилання

Журнал
  №: Рік:

Пошук

Інтернет-підтримка: 
ТОВ "Інтерактивні Системи"
Бронирование авиабилетов avia.ua
 


Стаття з журналу № 2'2001

Назва
 
Рішення у справі «Пірс проти Греції». Комюніке Секретаря Суду.
(Judgment in the Case of Peers v. Greece)
 
Зміст
 

279
19.04.2001

Комюніке Секретаря Суду

РІШЕННЯ У СПРАВІ «ПІРС ПРОТИ ГРЕЦІЇ»

У рішенні, повідомленому письмово у справі «Пірс проти Греції» (Peers v. Greece) (заява № 28524/95), Європейський суд з прав людини постановив:

— одноголосно, що було порушено статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції з прав людини;

— одноголосно, що пункт 2 статті 6 (презумпція невинуватості) Конвенції порушено не було;

— шістьма голосами проти одного, що було порушено статтю 8 (право на повагу до таємниці кореспонденції).

Згідно зі статтею 41 Конвенції (справедлива сатисфакція), Суд присудив заявникові 5 000 000 грецьких драхм за нематеріальну шкоду.

1. Основні факти

Доналд Пірс (Donald Peers) — громадянин Великої Британії. У серпні 1994 року п. Пірса, який лікувався від наркотичної залежності у Сполученому Королівстві, було заарештовано в Афінському аеропорту за обвинуваченнями, пов'язаними з наркотиками. 24 серпня його помістили в корідалоську тюрму (Koridallos, Греція) як особу, що перебуває під слідством. Згодом його було засуджено.

Спочатку його тримали у тюремній психіатричній лікарні, а пізніше перевели до ізолятора дельта-крила і потім альфа-крила. Він стверджує, що в дельта-крилі він та ще один ув'язнений перебували в маленькій камері з відкритим туалетом, який часто не працював, у задусі й тісноті, з мізерним доступом денного світла і без вентиляції. В альфа-крилі також було тісно, умови — антисанітарні, як він стверджує. У нього не було доступу до професійних занять чи діяльності, а також до бібліотеки.

2. Склад Суду

Судове рішення постановлене палатою, до складу якої увійшло сім суддів:

Андраш Бака (AndrásBaka, Угорщина)

Джованні Бонелло (GiovanniBonello, Мальта)

Вєра Стражницька (Viera Strážnická, Словаччина)

Пер Лоренцен (PeerLorenzen, Данія)

Марк Фішбах (MarcFischbach, Люксембург)

Еґілс Левіц (EgilsLevits, Латвія)

К. Д. Спінеліс (C. D. Spinellis, Греція), суддя ad hoc,

а також Ерік Фріберг (Erik Fribergh), секретар секції.

3. Стислий виклад судового рішення

Оскарження

Заявник скаржиться, що умовами тримання його в запобіжному ув'язненні було порушено статтю 3 Конвенції. Він також посилається на пункт 2 статті 6 — щодо однакового поводження з підслідними та засудженими, а також на статтю 8 — щодо розпечатування адміністрацією в'язниці листів, адресованих йому Європейською комісією з прав людини.

Рішення Суду

Стаття 3

Хоч Суд і вважав, що не було доказів конкретного наміру образити чи принизити гідність заявника, проте відсутність такого наміру не виключає можливості висновку про порушення статті 3. Та обставина, що компетентні органи влади не вжили ніяких заходів щодо поліпшення справді неприйнятних умов тримання заявника під вартою, свідчить про відсутність поваги до нього.

Суд, зокрема, взяв до уваги те, що принаймні два місяці заявникові довелося проводити значну частину доби просто прикутим до ліжка — в камері без вентиляції та вікон, де іноді ставало нестерпно жарко. Йому та його співкамерникові також доводилося користуватися туалетом у присутності один одного. Суд вважає, що в'язничні умови, які, за словами заявника, принижували людську гідність і викликали почуття страждання й неповноцінності, могли образити і принизити його та, можливо, зламати його фізичний і моральний опір. Тому Суд вважав, що умови тримання заявника в ізоляторі в дельта-крилі корідалоської в'язниці рівноцінні поводженню, що принижує гідність, у контексті статті 3.

Пункт 2 статті 6

Суд нагадав, що Конвенція не містить статті, яка передбачала б диференційоване поводження для засуджених та обвинувачених в'язнів.

Стаття 8

Суд зазначив, що листи Комісії до заявника розпечатувалися, а отже, було втручання у право заявника на повагу до таємниці кореспонденції. Оскільки Суд не вбачає непереборних причин для контролю за кореспонденцією, яка стосується справи і з конфіденційністю якої необхідно рахуватися, втручання, на яке скаржився заявник, не було необхідним у демократичному суспільстві в контексті пункту 2 статті 8.

До рішення додається окрема думка судді Спінеліса, яка не збігається з позицією більшості.

  

Голосування

Будь-ласка оцініть корисність матеріалу для правничої практики в Україні:
 
Ваша оцінка: дуже корисний
корисний
частково корисний
не корисний
Ваше ім'я:
Коментарі:

 

Усі права на матеріали, розміщені на «Українському порталі Європейського суду з прав людини», охороняються згідно із законодавством України. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. При цитуванні та використанні в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. Републікація будь-яких матеріалів «Українського порталу Європейського суду з прав людини» можлива тільки за письмовою згодою Всеукраїнського благодійного фонду «Українська Правнича Фундація».

 Copyright © 2003-2017 Українська Правнича Фундація     http://www.eurocourt.in.ua