Стаття з журналу № 2'1999

33

21.1.1999

Комюніке Секретаря Суду

РІШЕННЯ У СПРАВІ «ЦАВАХІДІС ПРОТИ ГРЕЦІЇ»

У рішенні, ухваленому в Страсбурзі 21 січня 1999 року у справі «Цавахідіс проти Греції» (Tsavachidis v. Greece), Європейський суд з прав людини одностайно постановив, що справу слід вилучити з реєстру.

1.      Основні факти

Заявник — панГабрієльЦавахідіс (Gabriel Tsavachidis), громадянин Греції, 1941 рокународження, живевКілкісі (Греція). ПанЦавахідісєчленомрелігійноїобщини «свідкиЄгови».

ПанЦавахідісбувобвинуваченийузв’язкузтим, щовінвідкривцерквубезнеобхідногодозволумісцевихцерковнихорганівіміністраосвітитарелігійнихсправ, іпритягнутийдосудовоївідповідальностіКілкіськимкримінальнимсудом. 7 квітня, затижденьдосудовогозасідання, сторонізахистусталовідомопроте, щодоматеріалівсправизаявникабулододаноанонімнудоповідь, датовану 7 березня 1993 рокуіпідписанусловами «строгоконфіденційно», якамістиладокладнуінформаціюпродіяльність «свідківЄгови», азаявникзгадувавсяякїхнійлідер. На початку судового розгляду заявник піддав сумніву законність висунутих проти нього обвинувачень, пояснюючи це тим, що зазначена доповідь не може бути використана проти нього як доказ, оскільки була анонімна. Суд відхилив заперечення заявника, але вирішив не визнавати доповідь як доказ з огляду на її анонімність, і того ж дня заявника було виправдано.

Державний обвинувач Кілкіса відмовився надіслати заявникові на його прохання оригінал згаданої вище доповіді, для того щоб провести судову експертизу і визначити її автора.

2.      Процедура і склад Суду

Заяву, подану 20 вересня 1995 року до Європейської комісії з прав людини, було оголошено частково прийнятною 4 березня 1997 року.

Після невдалої спроби досягти дружнього врегулювання Комісія 28 жовтня 1997 року затвердила доповідь, у якій навела факти і висловила таку думку: а) було допущено порушення статті 8 (тринадцять голосів проти чотирьох); б) не було допущено порушення статті 9 (дев’ять голосів проти восьми); в) окремого питання на підставі статті 11 не постає (чотирнадцять голосів проти трьох) і г) не було потреби розглядати питання про порушення статті 14 разом зі статтями 8, 9 і 11 (одностайно). 15 грудня 1997 року Комісія передала справу до старого Суду.

Згідно з перехідними положеннями Протоколу № 11 до Конвенції, справу було передано до Великої палати нового Європейського суду з прав людини після набуття Протоколом чинності 1 листопада 1998 року.

4 листопада 1998 року Суд отримав від представника Уряду текст угоди дружнього врегулювання, укладеної між Урядом і заявником, за якою Уряд зобов’язувався виплатити заявникові 1500000 драхм і заявити про те, що «свідки Єгови» не підлягають таємному нагляду на підставі релігійних переконань і не будуть об’єктом такого нагляду в майбутньому». Адвокат заявника підтвердив цю угоду.

Судове рішення було постановлене Великою палатою, до складу якої увійшло 17 суддів, а саме:

Елізабет Палм (Elisabeth Palm, Швеція), голова

Луїджі Феррарі Браво (Luigi Ferrari Bravo, Італія)

Гаукур Йорундссон (GaukurJörundsson, Ісландія)

Люціус Кафліш (Lucius Caflisch, Швейцарія)

Пранас Куріс (Pranas Kuris, Литва)

Іренеу Кабраль Баррето (Ireneu Cabral Barreto, Португалія)

Жан-Поль Коста (Jean-Paul Costa, Франція)

Віллі Фурманн (Willi Fuhrmann, Австрія)

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert, Чехія)

Марк Фішбах (Marc Fischbach, Люксембург)

Ніна Важич (Nina Vajic, Хорватія)

Джон Хедіган (John Hedigan, Ірландія)

Вільгельміна Томассен (Wilhelmina Thomassen, Нідерланди)

Маргарита Цаца-Ніколовська (Margarita Tsatsa-Nikolovska, колишня югославська республіка Македонія)

Тудор Пантіру (Tudor Pantiru, Молдова)

Егілс Левіц (Egils Levits, Латвія)

Крістос Єраріс  (Christos Yeraris, Греція), суддя ad hoc,

а також Мікеле де Сальвія (Michele de Salvia), Секретар Суду, Пол Махоуні (Paul Mahoney), заступник Секретаря Суду, і Мод де Бур-Буквіккіо (Maud de Boer-Buquicchio), заступник Секретаря Суду.

3. Стислий виклад судового рішення

Оскарження

У своїй скарзі заявник стверджує, що грецькі служби безпеки здійснюють за ним стеження через його релігійні переконання. Він посилається на положення статті 8 (право на повагу до приватного життя), статті 9 (право на свободу віросповідання) та статті 11 (право на свободу зібрань та об’єднання) Європейської конвенції з прав людини, взяті окремо або разом зі статтею 14 Конвенції (заборона дискримінації).

Рішення Суду

Суд зважив на офіційне повідомлення про угоду, досягнуту між Урядом і паном Цавахідісом, і зазначив, що ця угода задовольняє скарги заявника.

Суд відзначив, що у деяких попередніх справах уже розглядалася система органів таємного нагляду в державах — членах Ради Європи, але не в Греції, і було встановлено, що, згідно зі статтею 8 Конвенції, у цих державах існують необхідні та ефективні засоби, щоб запобігти зловживанням з боку таких органів. Крім того, у справах «Коккінакіс проти Греції» (Kokkinakis v. Greece) і «Мануссакіс та інші проти Греції» (Manoussakis and Others v. Greece) — обставини яких, однак, відрізнялися від обставин цієї справи, — розглядаючи застосування відповідного грецького законодавства до діяльності «свідків Єгови», Суд змушений був спиратися на статтю 9 Конвенції. Отже, щодо цього характер і рамки зобов’язань договірних сторін уже було визначено.

Звідси випливає, що цю справу слід вилучити з реєстру справ Суду.

[Див. пункти 21–25 і резолютивну частину судового рішення].

Судові рішення можна знайти на веб-сторінці Суду в Інтернеті (http://www.dhcour.coe.fr/) у день їх постановлення.

Відповідно до Регламенту, Секретар Суду, який має діяти на власний розсуд, надає інформацію про роботу Суду і відповідає на запитання преси.

Канцелярія Європейського суду з прав людини
F-67075 Strasbourg Cedex
Звертатися до Родеріка Лідделла (Roderick Liddell )
Телефон: (0)3 88 41 24 92; факс: (0)3 88 41 27 91

Голосування