Український портал практики Європейського суду з прав людини


 
  Про нас
Про проект
Про журнал
Базові документи
Повні тексти рішень
Ухвали щодо прийнятності
Справи щодо України
Комюніке
Рішення за статтями Конвенції
Дослідження, коментарі
Інформаційно-довідкові матеріали
Анонс 
Корисні посилання

Журнал
  №: Рік:

Пошук

Інтернет-підтримка: 
ТОВ "Інтерактивні Системи"
Репетитор англійської мови
Петропавлівська Борщагівка.
Англійська для школярів.
 


Стаття з журналу № 1'1999

Назва
 
Перше засідання суддів, обраних до Європейського суду з прав людини. Спільне комюніке секретаря Європейського суду з прав людини та секретаря Європейської комісії з прав людини
(Première réunion des juges élus à la nouvelle Cour européenne des Droits de l`Homme. Communiqué conjoint du greffier de la Cour européenne des Droits de l'Homme et du secrétaire de la Commission européenne des Droits de l'Homme)
 
Зміст
 

325
7.5.1998

Спільне комюніке секретаря Європейського суду з прав людини
та секретаря Європейської комісії з прав людини

ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ СУДДІВ,
ОБРАНИХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ
З ПРАВ ЛЮДИНИ


У Палаці прав людини в Страсбурзі, з 28 квітня по 2 травня 1998 року, 39 суддів, обраних до нового постійного Європейського суду з прав людини, провели перше зібрання. Новий Суд розпочинає свою роботу з 1 листопада 1998 року, тобто з моменту набуття чинності Протоколом № 11 до Європейської конвенції з прав людини. Судді, обрані Парламентською Асамблеєю Ради Європи у січні та квітні минулого року, розробили підготовчі заходи, що їх необхідно вжити до того, як Суд розпочне виконувати свої функції.

Обрані судді утворили дві робочі групи: перша має випрацювати Регламент Суду, друга — вирішити адміністративні питання. Обидві групи незадовго до закінчення зібрання Суду провели перше засідання, яке проходило під головуванням найстаршого за віком судді пана Бенедетто Конфорті (Benedetto Conforti).

* * *

Новий Суд постав на місці двох нині існуючих органів, що опікувалися додержанням державами-учасницями своїх зобов'язань щодо положень Конвенції. Відомо, що цими органами є на сьогодні нинішній Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини. Нині громадяни держав — членів Ради Європи, а також самі держави мають змогу безпосередньо винести на міжнародний судовий розгляд свої звинувачення щодо порушення закріплених у Конвенції прав людини.

Ця реформа зумовлена труднощами, яких стає дедалі більше і з якими зіткнулися нині існуючі інституції, і має на меті протистояти нагромадженню справ та належним чином оптимізувати механізм застосування Конвенції. Скасування порядку розгляду справи двома різними органами, що відбирало забагато часу, є основною складовою цієї реформи.

Згідно з Протоколом № 11, юрисдикція Суду є обов'язковою, але за існуючої системи і застосування права на особисте звернення до Комісії, і юрисдикція Суду не є обов'язковими. Іншою особливістю системи, що підлягає скасуванню, є судова функція Комітету міністрів Ради Європи, який зараз розглядає скарги щодо справ, що їх визнано Комісією прийнятними, але не передано до Суду. Разом з тим Комітет міністрів має зберегти свою наглядальну функцію щодо виконання рішень Суду.

Новий Суд складається з такої кількості суддів, що відповідає кількості держав-учасниць. Судді виступають у своїй особистій якості й можуть бути переобрані.

Новий Європейський суд з прав людини, як і його попередник, засідає в Палаці прав людини у Страсбурзі. Суд вивчає справи у комісіях із трьох осіб, які мають право одноголосно відхилити справу — якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення палатою у складі семи суддів та Великою палатою у складі сімнадцяти суддів. Ці палати висловлюють свою думку щодо прийнятності та обґрунтованості справ, які не підлягають обговоренню комісією, — проте можуть бути передані до Великої палати у разі, якщо постає серйозне питання, що стосується тлумачення Конвенції чи протоколів до неї, або коли вирішення цього питання може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше. Проте сторони можуть заперечити проти відмови палатою від своєї юрисдикції.

Суд на пленарному засіданні обирає свого голову, одного або двох заступників голови Суду, а також голів палат, — кожен із них є членом Великої палати за посадою, як і кожний суддя, обраний від заінтересованої держави. Суд на пленарному засіданні затвердить Регламент, а також визначиться щодо палат.

Особливістю нового Суду є, зокрема, те, що упродовж трьох місяців після постановлення рішення палатою сторони мають право звернутися з клопотанням про передання справи до Великої палати. Колегія у складі п'яти суддів Великої палати вирішує, прийняти чи відхилити таке клопотання.

Протоколом передбачено такі перехідні положення:

— усі справи, що є у провадженні нинішнього Суду, на момент набуття чинності Протоколом переводяться у провадження Великої палати нового Суду;

— усі справи, що є у провадженні Комісії і щодо яких не винесено ухвали про прийнятність на момент набуття чинності Протоколом, — передаються безпосередньо до нового Суду;

— Комісія упродовж одного року продовжує розглядати справи, визнані прийнятними.

  

Голосування

Будь-ласка оцініть корисність матеріалу для правничої практики в Україні:
 
Ваша оцінка: дуже корисний
корисний
частково корисний
не корисний
Ваше ім'я:
Коментарі:

 

Усі права на матеріали, розміщені на «Українському порталі Європейського суду з прав людини», охороняються згідно із законодавством України. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. При цитуванні та використанні в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. Републікація будь-яких матеріалів «Українського порталу Європейського суду з прав людини» можлива тільки за письмовою згодою Всеукраїнського благодійного фонду «Українська Правнича Фундація».

 Copyright © 2003-2024 Українська Правнича Фундація     http://www.eurocourt.in.ua