Український портал практики Європейського суду з прав людини


 
  Про нас
Про проект
Про журнал
Базові документи
Повні тексти рішень
Ухвали щодо прийнятності
Справи щодо України
Комюніке
Рішення за статтями Конвенції
Дослідження, коментарі
Інформаційно-довідкові матеріали
Анонс 
Корисні посилання

Журнал
  №: Рік:

Пошук

Інтернет-підтримка: 
ТОВ "Інтерактивні Системи"
Бронирование авиабилетов avia.ua
 


Стаття з журналу № 3'2000

Назва
 
Рішення у справі «Кіліз проти Нідерландів». Комюніке Секретаря Суду.
(Judgment in the case of Ciliz v. the Netherlands)
 
Зміст
 

521
11.07.2000

Комюніке Секретаря Суду

РІШЕННЯ У СПРАВІ «КІЛІЗ ПРОТИ НІДЕРЛАНДІВ»

Сьогодні Європейський суд з прав людини повідомив у письмовій формі судове рішення у справі «Кіліз проти Нідерландів» (Ciliz v. the Netherlands). Суд одностайно постановив, що було порушено статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини. Згідно зі статтею 41 Конвенції (справедлива сатисфакція), Суд присудив заявникові 47 552,5 нідерландського ґульдена за моральну шкоду і за судові витрати.

1. Основні факти

Заявник — Мехмет Кіліз (Mehmet Ciliz),громадянин Туреччини, 1965 року народження, на час подій, щодо яких він подав скаргу, проживав у Нідерландах.

Заявник мав дозвіл на проживання у Нідерландах, який давав йому право жити там зі своєю дружиною. 27 серпня 1990 року у заявника та його дружини народився син. У листопаді 1991 року заявник і його дружина розлучилися. Органи влади Нідерландів надали заявникові можливість влаштуватися на роботу упродовж одного року. Зі спливом цього строку, коли він так і не знайшов роботи, органи влади відхилили його клопотання продовжити дозвіл на проживання. Заявник оскаржив це рішення в суді. Проте рішенням від 24 травня 1995 року Гаазький реґіональний суд, засідаючи в Амстердамі, відхилив його скаргу. 6 листопада 1995 року було відхилено нову скаргу заявника щодо відмови продовжити дозвіл на проживання. 8 листопада 1995 року заявника було видворено до Туреччини, тимчасом як органи з питань дитячого піклування все ще вирішували питання, чи може він спілкуватися зі своїм сином.

2. Процедура і склад Суду

Заяву було подано до Європейської комісії з прав людини 6 листопада 1995 року. Оголосивши заяву частково прийнятною, Комісія у своїй доповіді від 20 травня 1998 року висловила одностайну думку про те, що було порушено статтю 8 Конвенції. 24 листопада 1998 року Комісія передала справу до Суду. Уряд Нідерландів також передав справу до Суду 15 січня 1999 року. Оскільки заявник був громадянином Туреччини, Уряд Туреччини скористався правом брати участь у слуханнях у Суді, згідно з пунктом 1 статті 36 Конвенції.

Слухання в Суді відбулося 30 листопада 1999 року.

Судове рішення постановлене палатою, до складу якої увійшло сім суддів:

Елізабет Палм (Elisabeth Palm, Швеція), голова

Вільгельміна Томассен (Wilhelmina Thomassen, Нідерланди)

Луїджі Феррарі Браво (Luigi Ferrari Bravo, Італія)

Ріца Тюрмен (Riza Türmen, Туреччина)

Корнеліу Бірсан (Corneliu Bоrsan, Румунія)

Хосе Касaдеваль (Josep Casadevall, Андорра)

Райт Марусте (Rait Maruste, Естонія),

а також Майкл О'Бойл (Michael O'Boyle), секретар секції.

3. Стислий виклад судового рішення

Оскарження

Заявник скаржився на те, що було порушено його право на повагу до приватного і сімейного життя, ґарантоване статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Рішення Суду

Стаття 8

Суд дійшов висновку, що, оскільки органи влади Нідерландів не скоординували проведення різних процедур, які стосувалися права заявника на приватне і сімейне життя, їхні дії не сприяли розвиткові сімейних відносин між заявником і його сином після розлучення батьків. Суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про видворення заявника і питання про надання йому можливості спілкуватися зі своїм сином забезпечення необхідного захисту інтересів заявника, ґарантованого статтею 8, не передбачалося. Отже, згідно з цим положенням, не було потреби у демократичному суспільстві втручатися у право заявника. Тому це положення було порушено.

Стаття 41

Суд присудив заявникові 25 000 нідерландських ґульденів за моральну шкоду. Він присудив також 22 552,5 нідерландського ґульдена, з вирахуванням суми, яку заявник уже отримав від Ради Європи як правову допомогу.

 

  

Голосування

Будь-ласка оцініть корисність матеріалу для правничої практики в Україні:
 
Ваша оцінка: дуже корисний
корисний
частково корисний
не корисний
Ваше ім'я:
Коментарі:

 

Усі права на матеріали, розміщені на «Українському порталі Європейського суду з прав людини», охороняються згідно із законодавством України. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. При цитуванні та використанні в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на «Український портал Європейського суду з прав людини» обов`язкове. Републікація будь-яких матеріалів «Українського порталу Європейського суду з прав людини» можлива тільки за письмовою згодою Всеукраїнського благодійного фонду «Українська Правнича Фундація».

 Copyright © 2003-2017 Українська Правнича Фундація     http://www.eurocourt.in.ua